Рожик М.Є. та ін.

Література міжвоєнного періоду

§39. Література

Складні історичні процеси, що відбувалися у світі між двома світовими війнами, найповніше відображені у художній літературі. Незважаючи на воєнне лихоліття, розвиток літератури характеризувався розмаїттям стилів, жанрів, появою нових і цікавих постатей, посилювався вплив модернізму та авангардизму. На міжвоєнний час припадає літературна творчість таких відомих французьких письменників як А. Барбюс, А. Жід, М. Пруст, Г. Аполлінер та ін. А. Барбюс — автор збірки новел «Ми», романів «Пекло», «Вогонь», «Ясність». У міжвоєнні роки Ромен Роллан написав такі художні твори, як цикл п'єс «Трагедія віри», «Театр Революції», роман-епопею «Жан-Крістоф». У 1918 р. була надрукована його відома повість «Кола Бруньйон». До золотого фонду світової літератури належить роман французького письменника Роже Мартена дю Гара «Сім'я Ті-бо», який у 1937 р. був відзначений Нобелівською премією. Батьком європейського модернізму став французький романіст Марсель Пруст, світову славу приніс йому роман «У пошуках втраченого часу». Основоположником новітньої французької поезії XX ст. став Гійом Аполлінер, автор збірок «Алкоголі. Вірші 1898-1913 років» та «Калліграми. Вірші Миру та Війни». Справжнім гуманізмом у художній літературі XX ст. вирізнялися твори видатного французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері. Найвідомішими творами письменника є його філософська казка «Маленький принц» та роман «Планета людей». Будучи військовим льотчиком, письменник загинув під час другої світової війни. У 1944 р. Поль Елюар, один з найбільших поетів Франції, автор поетичних збірок «Борг і тривога», «Приклади» та «Відкрита книга», започаткував нову французьку поезію XX ст.
Англійська література міжвоєнного періоду представлена творами відомого драматурга Джорджа Бернарда Шоу. Він автор п'єс «Будинок, де розбиваються серця», «Свята Іоанна» та багато інших. А також романами Джона Голсуорсі «Сага про Форсайтів» і «Остання глава». Видатним явищем в історії англійської літератури була творчість письменника Річарда Олдінгтона, автора відомого публіцистичного, гострого і викривального роману «Смерть героя».
Німецька література між двома світовими війнами відома такими іменами, як Генріх Манн («Юність короля Генріха IV» та «Зрілі роки короля Генріха IV»), Еріх Марія Ремарк (романи «На західному фронті без змін», «Три товариші», «Повернення»), Бертольд Брехт (п'єси «Людина є людина», «Матінка Кураж та її діти»), Анна Зегерс (роман «Сьомий хрест») та ін.
Російська література відображала складні суперечливі процеси та революційні катаклізми, що відбувалися в країні. Одним з найталановитіших молодих російських поетів був Сергій Єсенін. З-під його пера вийшло чимало ліричних поезій, які відзначалися глибоким патріотизмом і особливим вболіванням поета за долю батьківщини. Валерій Брюсов був одним із основоположників російського символізму, ідеї якого він виклав у збірках віршів «Останні мрії», «В такі дні» та ін. Поемою «Дванадцять» увійшов у коло популярних поетів Олександр Блок. Його сучасниками були такі відомі поети, як Осип Мандельштам, Андрій Бєлий, Велимир (Віктор) Хлєбніков та багато інших.
Серед так званих пролетарських письменників виділялася постать Дем'яна Бедного. Ще до жовтневого перевороту розпочав свою літературну діяльність Максим Горький. Його ранні оповідання, а також роман «Життя Клима Самгіна», п'єси «Міщани», «На дні» правдиво відображають Росію кінця XIX – початку XX ст. У роки радянської влади М. Горький перейшов на позиції офіційної ідеології і пропагував так званий метод «соціалістичного реалізму» в літературі. В 30-х роках він навіть став ініціатором створення спілки письменників СРСР, яка діяла під строгим наглядом компартії. На цей час припадала і творчість такого відомого поета, як Володимир Маяковський. Він був представником футуризму, цікавим поетом і художником, котрий не сприйняв ідеї більшовизму. Його особиста духовна криза закінчилась самогубством.