Виникнення Київського князівства та його розвиток за Києвичів. Походження назв «Русь» та «Україна»

4.1. Виникнення Київського князівства та його розвиток за Києвичів. Походження назв «Русь» та «Україна»

Східні слов'яни, що в VI–VII ст. розселилися над Дніпром та його притоками, мали три політичні центри – Київ, Ладога (пізніше Новгород), Тьмутаракань у Криму.
Київ утворений, за легендою, братами полянським князем Києм на межі V-VI століть. Кий мав братів Щека, Хорива та сестру Либідь. Заснуванню міста на високих кручах Дніпра сприяв географічний фактор. Він знаходився на перехресті важливих торговельних шляхів – річкового з Константинополя до Північної Європи (Шлях «з варяг у греки»), сухопутного – з Азії до Європи. Хто такий був реальний Кий, і чи взагалі він був – суперечки серед істориків не вщухають. Щоправда більшість з них визнають, що така особа могла реально існувати, а деякі навіть знаходять аналоги у тогочасних джерелах. Так український історик М. Брайчевський доводить, що Кий – це воєвода Куврат, який жив у 70-і pp. VI ст., походженням білий хорват.
Його нащадками вважаються князі Аскольд та Дір (з династії Києвичів). З їх іменами пов'язується поширення і зміцнення Русі. 860 р. Аскольд ходив з військами на Візантію, примусивши візантійського імператора укласти з Руссю союзницьку угоду, був першим князем-християнином. 882 р. Київ був захоплений норманським князем Олегом (Хельгом).
Термін «Русь» давніший, ніж «Україна». Є як мінімум три теорії походження цього слова – південна, яка пов'язує його з кочовими племенами роксоланів (союзу роксів-русів та аланів), північна – її прихильники вважають, що «Русь» скандинавського походження. Треті вважають, що це слово місцеве і пов'язують його з топонімікою Середнього Подніпров'я (річки Рось, Росава тощо). Якої б теорії ми не дотримувалися, головне те, що така держава існувала і саме на території сучасної України.
Назва «Україна» вперше зустрічається у літописі під 1187 p., коли Русь стала розпадатися на окремі князівства. Під цим терміном літописець розумів частину колись єдиної Русі (у літописі йдеться про смерть чернігівського князя за яким «україна много постонаша», тобто горювала). Пізніше термін «Україна» став більш поширеним і витіснив поняття «Русь». Але й до сьогодні на західній Україні він зберігся. Інколи населення цього регіону називає себе русинами.