Реформаційний та контрреформаційний рухи на українських землях. Ідеї реформації у діяльності братств

4.2. Реформаційний та контрреформаційний рухи на українських землях. Ідеї реформації у діяльності братств

Реформацією називають процес перебудови католицької церкви, що розпочався на початку XVI ст. у Німеччині. Реформатори намагалися зробити церкву доступною і зрозумілою для більшості віруючих, повернути її до ідеалів первісного християнства, критикували духовенство, а головно Папу Римського, за зажерливість, любов до багатств. Вони перекладали Біблію національними мовами, поширювали її серед населення, вважаючи, що людина повинні вірити не напоказ, не платити церкві за можливість бути віруючим, а вірити душею, істинно. Вони виступали за «дешеву» церкву без пишних обрядів та богослужінь, проти існування священиків, як посередників між богом і людьми.
Реформаційні рухи поширилися в Україні на початку XVI ст. у вигляді соцініанства (за іменем теоретика-богослова Фавста Соціна). Соцініани визнавали істинним богом з Трійці лише Бога-Отця. Ісус Христос з їх погляду мав людську природу, а Дух Святий є лише проявом сили Божої. Людина повинна мати свободу у віросповіданні. Соцініани відкривали власні школи, друкарні, однак вони орієнтувалися лише на освічену шляхту і панів. Особливо популярним соцініанство було на Волині, у кінці XVI ст. поширюється і в Києві. Однак у 80-90-і pp. XVI ст. у Польщі, до складу якої входила Україна, перемогла Контрреформація – рух за відновлення могутності католицької церкви і реформаційні ідеї не набули особливого поширення.
Братствами називаються об'єднання українських міщан XV-XVII ст. з метою захисту православної церкви від окатоличення. Перше братство виникло у Львові, потім у Києві. Міщани збирали кошти на які друкували православні книжки, будували церкви, відкривали школи. Пізніше вони стали впливати на обрання священиків та єпископів і навіть отримали право контролювати духовенство і підпорядковуватися безпосередньо Константинопольському Патріарху (так звані ставропігійські братства Львова, Києва, Луцька). У цьому сенсі можна говорити про реформаційні ідеї братств.