Виникнення Кримського ханства. Турецько-татарські наскоки в другій половині XV-XVI ст., та їх наслідки

23.1. Виникнення Кримського ханства. Турецько-татарські наскоки в другій половині XV-XVI ст., та їх наслідки

З 1499 по 1783 pp. на території Кримського півострова, пониззя Дніпра, Приазов'я, Прикубання існувало Кримське ханство. У середині XIII ст. ці території були захоплені татаро-монголами і увійшли до складу Золотої Орди. 1499 р. ханові Хаджі-Прею вдалося, використовуючи міжусобиці серед ханів Орди та підтримку Польщі і Литви, відірватися від Орди і створити незалежну державу. Столицею став Бахчисарай. 1478 р. хан Менглі-Гірей визнав себе васалом турецького султана. Державною релігією ханства був іслам.
Ханство було військово-феодальною державою. У другій половині XV ст. кримські хани розпочали здійснювати грабіжницькі походи на українські землі. Перший такий похід відбувся 1482 р. – зруйновано міста Правобережної України, включаючи Київ, під час набігів татари захоплювали багато полонених, яких згодом продавали на невільничих ринках Криму, перетворювали на рабів. Впродовж другої половини XV – першої половини XVI ст. відбулося близько 100 татарських набігів на Україну та Польщу. їх наслідками було руйнування міст, містечок і сіл, захоплення у полон значної частини українського населення. Кримське ханство протягом довгого часу було вагомим чинником міжнародного життя Східної Європи.
Головним оборонцем від татарської навали стало українське козацтво. Особливо вдалими були походи під проводом П. Сагайдачного, М. Дорошенка, І. Сірка. У роки Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького кримчаки були союзниками козаків у боротьбі проти Польщі.
1783 р. Кримське ханство перестало існувати – уряд Катерини II після російсько-турецьких війн кінця XVIII ст. включив його до складу Російської імперії.