Богдан Хмельницький. Примітки (Бутич І. Частина 6)

Примітки (частина 6)

56. Лянцкоронський (Ляскоронський) Станіслав (р. н. невід. - 1657) – кам'янецький каштелян, брацлавський, потім руський воєвода, польний коронний гетьман з 1654 р.

57. Фірлей Андрій Андрійович (р. н. невід. - 1649) – белзький каштелян, сандомирський воєвода.

58. Чорний шлях – стратегічний шлях, яким користувалися кримські татари для нападу на Правобережну і Західну Україну та Польщу в XVI – XVII ст. Починався від Перекопу, пересікав низини Дніпра, пролягав між верхів'ями Інгульця, Тясмину і Росі у напрямку Умані і Тернополя до Львова.

59. Подобайло (Пободайло) Стефан – чернігівський полковник з 1651 р. До визвольної війни 1648-1654 pp. служив драгуном у польсько-шляхетському війську. 1648 р. перейшов на бік повстанців. У 1651-1652 pp. керував обороною Лівобережної України. Після 1658 р. не згадується.

60. Любомирський Юрій-Себестіан (1616-1667) – походив з польського князівського роду. Брав участь у битвах під Зборовом (1649) і Берестечком (1651).

61. Джалалій (Джеджалій Филон – кропивницький (ічнянський) полковник. Служив сотником реєстрового Переяславського полку. 24. IV. 1648 р. разом з черкаським сотником брав участь у битвах під Жовтими Водами, Корсунем, Пиляв-цями, Зборовом, Берестечком. Джалалій під час Берестецької битви 1651 р. був обраний козаками наказним гетьманом.

62. Богун Іван (р. н. невід. – 1664) – кальницький (вінницький) полковник. Влітку 1648 р. очолив селянські повстанські загони на Брацлавщині. Під час Збаразької оборони 1649 р. був тяжко поранений. Обраний кальницьким полковником, Богун відзначився 1651 р. при обороні Вінниці від польського війська на чолі з польним гетьманом М. Калиновським. Талант полководця й особисту хоробрість Богун виявив у Берестецькій битві 1651 p., коли селянсько-козацьке військо через зраду хана Іслама-Гірея III, який залишив поле бою, віроломно захопивши в полон Б. Хмельницького, потрапило у вороже оточення. Козаки, обравши наказним гетьманом Богуна, мужньо боролися. Завдяки рішучості й винахідливості Богуна більшій частині козаків пощастило вирватися з оточення. В кінці 1654 р. – на початку 1655 р. керував обороною Умані. Під час Охматівської битви козаки, очолювані Богуном, ударом з тилу допомогли розгромити польське військо на чолі з С. Чернецьким. У 1659 р. Богун підняв повстання на Правобережній Україні. Польська влада кинула Івана Богуна до Марієнбурзької фортеці (1662). Однак, 1663 p., виступаючи в похід на Лівобережну Україну, польський король Ян II Казимир звільнив Богуна і віддав під його команду козацькі полки. Проте на початку 1664 р. Богун був звинувачений у зносинах з лівобережними козаками і розстріляний біля Новгорода-Сіверського.

63. Йоасаф – всеросійський патріарх у 1640 – 1657 pp.

64. Небаба Мартин (p. н. невід. - 1651) – чигиринський полковник (1648-1651). Учасник визвольної війни 1648-1654 pp. У 1651 р. керував обороною Чернігово-Сіверщини від нападів польсько-литовських військ. Загинув у бою.

65. Радзивілл Януш (1612-1655) – литовський коронний гетьман. Під час визвольної війни 1648-1654 pp. керував придушенням повстань у Білорусії. У серпні 1651 р. очолюване Янушем Радзивіллом литовське військо захопило Київ і вчинило розправу над населецням. 1654 р. його загони були розбиті російсько-українськими полками у Білорусії.

66. Жданович Антін – український козацький полковник. Під час визвольної війни 1648-1654 pp. командував походами козаків на Польщу і Литву, очолював посольство до Туреччини (1650) і Польщі (1653). Після смерті Б. Хмельницького перейшов на бік І. Виговського.