Лист до королевича Яна Казимира з поясненням причин війни і викладом вимог Запорізького Війська. Універсал до українського народу, з закликом повстати проти шляхетської Польщі

Листи. Універсали. Накази

1648, листопада (5) 15. Під Замостям. – Лист до королевича Яна Казимира з поясненням причин війни і викладом вимог Запорізького Війська

Найясніший милостивий пане королевичу, пане, пане і добродію наш милостивий.
Господь бог свідком, що ми ніколи не хотіли, щоб кров християнська лилася, однак це сталося, по-перше, через напад на нас пана краківського, який наважився виступити проти волі св. пам'яті короля й. м-ті, рідного брата нашої кор. м-ті, а тепер знову через напад князя Вишневецького, якого ми відпустили із-за Дніпра, немов із своєї пазухи, а він слідом за паном коронним хорунжим через недоумство приєднав до себе інших іх м-тей панів. Тому ми вирядили наших послів до Варшави з найнижчою покорою і підданством, виявляючи наші вірні послуги, щоб уже досить було того, що сталося. Однак ми побачили їх зразу; вони ще хотіли нас обманути листами їх м-тей панів комісарів, призначених Річчю Посполитою у Військо Запорізьке, та господь бог застеріг нас, і ми мусили, захищаючи своє життя від ворогів, дати нашим переслідувачам відсіч, а їх задуми господь бог нанівець звів. А найважливіше те, про що ми дізналися від полонених з розбитого кварцяного війська: що Річ Посполита не хоче, щоб ваша королівська милість, наш милостивий пан і заступник, був королем. Бачачи, що жадають іншого короля, ми навмисне вирушили з усім Військом Запорізьким, вірними слугами вашої королівської м-ті, бажаючи, щоб з волі вашої королівської м-ті, нашого милостивого пана, уже більше не було тих побічних короликів. Просимо господа бога, щоб ваша королівська м-ть, наш милостивий пан, зволив бути самодержцем, як і інші королі, а не як св. пам'яті їх м-ті предки вашої королівської м-ті, що самі були в неволі, і щоб наша грецька віра залишилася недоторканою, як раніше, без унії й уніатів, і щоб ніде ніякої унії не було. А ми завжди готові вмирати за честь вашої королівської милості, вашого милостивого пана, якому якнайпокірніше віддаємося з найнижчими послугами і вірним підданством.
Даний з-під Замостя, дня 15 листопада 1648 р.
Вашої королівської милості, нашого милостивого пана, найнижчі слуги і вірні піддані Богдан Хмельницький, старший на цей час, з Військом Запорізьким.
Адреса: Найяснішій і непереможній величності, його королівській милості, польському пану королевичу, пану нашому милостивому.

1648, початок року. – Універсал до українського народу, з закликом повстати проти шляхетської Польщі

Богдан Хмельницький, великий гетьман Війська Запорізького і все боже Військо Запорізьке.
Доводжу до відома духовних людей – владик, архімандритів, протопопів, ігуменів, попів та інших слуг домів божих, а також старшин грецької віри – війтів, бурмистрів, радників та інших урядовців, що ми зазнали чимало шкоди і кривд від ляхів і різних панів, які порушили наші права і зневажили наше Військо Запорізьке, через що Україна наша і слава і божі доми мало не загинули. І святі місця і тіла святих, які до цього часу з волі божої на певних місцях лежать, мало не втратили слави, а ми – радості; до того ж проливається кров батьків наших, матерів, братів, сестер, духовних отців, невинних діточок, над якими висіла жорстока шабля ляхів і тепер на них упала; і знову чути плачі, крики, ламання рук, рвання волосся (мати дитину, батько сина, син батька) – це ридання всієї України голосами пробиває небо, прохаючи помсти від господа бога, – ось чому хочу я шаблею знищити цього неприятеля, пробиваючись за ним до Вісли.
Прошу вашої ласки і господнього милосердя, щоб ви – люди одного бога, однієї віри та крові, коли я буду наближатися до вас з військом, приготували зброю – рушниці, шаблі, кульбаки, коней, стріли, коси, списи для оборони стародавньої грецької віри. А де можна, якими силами та способами, готуйтеся зустріти ляхів, цих ворогів наших і стародавньої віри нашої і нашого народу... Запасайтесь найбільше порохом, а також оловом і грішми для справ, про які дав вам знати пізніше. А якщо довідаєтесь або почуєте від проїжджих чи прохожих про чужоземне військо, яке король зібрав проти нас, давайте нам знати і попереджайте нас. Це стосується і лядської землі, якщо є там таке військо і сила. Про все це прошу повідомити нас через нашого посильного.
За вашу доброту і прихильність обіцяю вам ласку мою і мого Війська Запорізького і всім вам мій ласкавий поклін вдруге передаю.
Діялось у Чигирині.