Переднє слово. Походження і значення тризуба

Грецькі колонії на берегах Середземного моря в Галії мали великий вплив на кельтів-галлів. Ці засвоїли собі грецьке письмо й багато з грецької релігії. Засвоїли і тризуба. У арвернів, що сусідили в Галлії з антами та русинами, були монети з тризубом. Кельтський бог сидів із тризубом коло правого боку. Кельти-галли були звідти в Норіку, коло Зальцбурга, сиділи по Дунаю, де мали два Новіодуни, яких в Галлії мали п'ять, були в Македонії, у Фракії, в Малій Азії (Галати), на Україні в римських гарнізонах і там же на Україні послов'янщені анти, дуліби, русини. Всюди вони несли еллінську, римську й кельтську культуру. З часів Мітрідатових війн кельтів було повно в римських гарнізонах на Україні, в Криму, в Тмутаракані, а коло Дністра ще більше. На території Боспорського царства знайдено багато латинських надписів. Надпис про боспорського царя Сатюмата II, сина Ріміталка, зроблено по-латині – помер у 210 році. В руїнах Корсуня (Херсонеса) знайдено мармуровий надгробок з написом, що там поховано «трубача XI римського легіону Аврелія Сольвіано, що служив 14 років» (Зап. Одес. О-ва Ист. и Древ., Мурзакович, «Про Боспорс. царя Савромата ІІ», т. I, 1844 р., с. 287, «Понтика» Латишева, СПБ., 1909 р., с. 123).
В Боспорському царстві (Крим, Тамань-Тмутаракань), окрім греків, були народи різних племен. Боспоряни мали близькі зв'язки з галатами, фракійцями, македонцями, готами, козарами, антами, Руссю. Ці зв'язки продовжувалися й по занепаді Боспорського царства, й звідси багато йшло і в Київщину, і в Чернігівщину, і на Придніпрянщину. Зв'язки Київщини з Боспорським царством політичні, культурні, економічні такі великі, що проф. В. Григорієв уже в 1842 році поставив питання, чи не зачинати «нам свою історію з часів Мітрідата», замість Рюрика?
Русь за 100 років до легендарного Рюрика в 750-760 р. зробила похід великим військом із князем Бравлином і боярами на територію колишнього Босгюрського царства, де тоді політично панували козари. Тоді в Сурожі (Судак) князь Бравлин та бояри хрестилися. Акад. Васильєвський дійшов висновку, що це була Русь, або Тмутараканська, або Придніпрянська. Знахідка житія св. Георгія Амастридського, яке написане не пізніше 842 p., дала новий факт морського походу Русі в Малу Азію на м. Амастру. В 858 – 860 р. св. Кирило знайшов у Корсуневі Євангеліє й Псалтир «рускими словеси і рускими букви». Мармурова плита 590 p., знайдена в Тамані, має грецький напис майже цілком слов'янськими літерами, якими потім писали в Києві. (В. Латишев «Понтика», СПБ., 1909 р., с. 203 і друга плита Таблиця IV.) Це наводить на думку, що Кирило взяв собі за основу для слов'янського алфавіту боспорський алфавіт. У Київській лаврі печери такі ж, як в Криму за перших віків християнства. Під Києвом Китаїв, і в Криму Китаїв, але старіший за київський. В Чернігівщині Сурож, і в Криму Сурож (Судак), але старіший. Про Русь у Тмутаракані (Тамань) арабський письменник Ібн Русте в 903 р. і Гардізі (X ст.) писали, що вона в числі 100 000 живе на мокрому острові. У VIII ст. на Боспорщині був козарський каганат, і київські князі носять титул кагана. У Тмутаракань з Чернігівщини й Київщини йшли князі-ізгої, як додому; тут за літописом був князем син Володимира св. Мстислав Тмутараканський, який здобув собі княжий стіл і в Чернігові, і в Києві, зробивши похід за цим із Тмутаракані. І якраз тут, в колишньому Боспорськім царстві, повно тризубів і геометричних монограм на монетах, починаючи з І аж до VI століть. Звідси до Києва занесено титул князя – кагана, то так само могли занести й тризуб, коли кельти або греки не занесли його раніш.