Індивідуалізація навчання. Дальтон-план. План Трампа. Метод комплексного навчання

13.1. Поняття про форми організації навчання

Наприкінці XIX – на початку XX століття набуває актуальності проблема індивідуалізації навчання, яка враховує рівень розумового розвитку учня. Це «батівська» система у США, «маннгеймська» – в Європі. Елементи цієї системи на сучасному етапі використовуються у США, Англії, Австралії, де є класи для здібних учнів. Наприклад, в Англії в початковій школі ці класи комплектуються на основі тестування.

Наступною спробою була система індивідуалізації навчання американської вчительки О. Паркхерст, яка мала назву «дальтон-план» (за назвою міста Дальтон). Вона замість класно-урочної системи запропонувала «клас організації», тобто замінила навчальні класи предметними «лабораторіями»: учні за допомогою вчителя-консультанта складали індивідуальний план на день; потім займали навчальні місця, де самотужки вивчали заданий матеріал; наприкінці дня вони складали своєрідний залік, результати якого заносили - в індивідуальну картку.

У другій половині 20-х років XX століття основні ідеї «дальтон-плану» втілилися в лабораторно-бригадну організацію навчання в радянській школі, коли замість класів створювалися «лабораторії», учні розподілялися на невеликі групи-бригади (по 5-7 осіб), навчання в яких здійснювалося за підручниками відповідної побудови. Тоді ж у школах України були спроби застосування «дальтон-плану» як форми вільного навчання, але він виявився неефективним.

Активне відродження «дальтон-плану» почалося у 50-60-х роках минулого століття у вигляді «плану Трампа» (розроблений Л. Трампом). Сутність його полягає в намаганні якомога більше індивідуалізувати процес навчання за допомогою різних гнучких форм його організації. Тут поєднуються заняття у великих аудиторіях, у малих навчальних групах з індивідуальними заняттями. Лекції читаються досвідченими викладачами для великої аудиторії (100-1500 осіб) з використанням сучасних технічних засобів навчання. В малих групах (по 10-15 осіб) обговорюється матеріал лекції. Ці заняття веде або рядовий викладач, або найздібніший учень із групи. Потім проводиться індивідуальна робота в навчальних кабінетах лабораторіях. Час розподіляється так: на лекції – 40% навчального часу; на заняття в малих групах – 20; на індивідуальну роботу – 40%. Навчальні класи відсутні склад навчальних груп не є постійним. Ця система вимагає чіткої роботи викладачів і матеріального забезпечення. Окремі елементи «плану Трампа» активно використовуються в системі вищої освіти як за кордоном так і в Україні.

На початку XX століття педагоги А. Фер'єр (Швейцарія), О. Декролі (Бельгія), О. Шульц (Німеччина) виступили авторами комплексного методу навчання, сутність якого – в об'єднанні матеріалу навчання навколо тем-комплексів. Але ця комплексність порушувала предметність викладання, систематичність вивчення основ наук.

Отже, проблема організаційних форм навчання є досить актуальною і складною. Вона ще остаточно не розв'язана. Основними напрямами вдосконалення організаційних форм навчання у дидактиці вважається модернізація змісту навчання, опрацювання та впровадження елементів індивідуалізації, технізації та створення модулів навчально-пізнавальних дій.