Педагогіка – Передмова. Теорія виховання і теорія навчання

На розвиток національної системи освіти й виховання впливають небачені в минулому обсяги освітніх обмінів, гуманізація, демократизація і гуманітаризація системи освіти й виховання.

Педагогіка має стати теоретико-методологічною і методичною основою національної системи освіти.

Державотворчий процес виявив суттєві недоліки в галузі теорії та методики виховання. Існує низка виховних проблем, на які не можна дати шаблонні відповіді: наприклад, формування особистості українського громадянина, його світогляду, життєвих настанов і орієнтирів. Тому педагогіці належить обгрунтувати сучасну парадигму виховання й освіти в Україні. Ця парадигма, безумовно, повинна бути гуманною і водночас ураховувати основні аспекти національного виховання. Необхідні конкретні розробки щодо мети, ідеалів, цінностей і змісту виховання й освіти в українському суспільстві на сучасному етапі його розвитку.

Вивчення законів, закономірностей, цілей, принципів, змісту, методів і форм навчання й виховання як підростаючих поколінь, так і дорослих, дослідження найбільш стійких, сутнісних зв'язків, відношень між навчанням, вихованням, розвитком та самовдосконаленням особистості – основні завдання педагогіки.

Теорія виховання являє собою сукупність однорідних і внутрішньо узгоджених наукових педагогічних тверджень, знання яких дає змогу формувати й розвивати особистість згідно з визначеними цілями та ідеалами виховання в українському суспільстві.

Серед базових проблем теорії виховання

• обгрунтування сучасної парадигми виховання;
• систематизація, глибокий аналіз і класифікація різних виховних впливів та визначення їхніх загальних законів і закономірностей;
• дослідження процесу виховання як системного соціально-педагогічного явища;
• вивчення структури виховного процесу та змін, які відбуваються в особистості вихованця і соціально-психологічних якостях колективу;
• поєднання теорії виховання з практикою;
• обгрунтування ідеалу виховання в українському суспільстві;
• оцінка і вимір результатів виховної роботи в певних виховних системах.

Так само важливо з'ясувати науковий зміст теорії навчання, що досліджує планомірну, організовану, спільну і двосторонню діяльність учителів і учнів, націлену на свідоме, міцне і глибоке опанування системи знань, навичок і вмінь.

Теорія навчання як наука має

• визначити мету навчання;
• досліджувати його сутність, закони, закономірності й принципи, а також шляхи підвищення розвиткового та виховного впливу на учнів;
• вивчати закономірності навчально-пізнавальної діяльності учнів і шляхи її активізації;
• обгрунтувати систему методів навчання й умови ефективного їх застосування;
• визначати й удосконалювати організаційні форми навчальної роботи;
• обгрунтувати критерії оцінки результативності як усього дидактичного процесу, так і викладацької діяльності вчителів та навчально-пізнавальної діяльності учнів;
• досліджувати умови встановлення суб'єкт-суб'єктних відносин у навчальному процесі тощо.

Таким чином, педагогіка як наука має виконувати дві основні функції:

1. теоретико-пізнавальну
2. нормативно-практичну.

Перша функція стосується дослідження теоретичних і методологічних проблем навчально-виховного процесу.

Друга функція має бути спрямована на забезпечення вихователів практичними знаннями, навичками та вміннями, методиками щодо організації та проведення конкретних навчально-виховних заходів.

Дане видання є методологічним і теоретико-методичним посібником для студентів і викладачів вищих навчальних закладів, які вивчають основні проблеми організації та проведення навчально-виховного процесу.

Матеріал викладено у тематичній і логічній послідовності. Кожна тема включає теоретичний матеріал певної педагогічної проблеми, завдання і тести для самоконтролю.

Посібник відповідає навчальній програмі з курсу педагогіки. Автор намагався надати посібнику, окрім наукової спрямованості, також і практичну. Але діяльність педагога не визнає шаблону. Вона передбачає творчість, ініціативність, допитливість і невпинний пошук нових шляхів розв'язання стандартних проблем. Тому викладені в посібнику рекомендації щодо проведення навчально-виховного процесу мають на меті творче їх застосування, пошук власних ефективних прийомів і способів навчання і виховання, опрацювання власної методики педагогічної діяльності тощо.

Як свідчить досвід педагогів-новаторів, справжніми майстрами педагогічної діяльності стають ті особистості, які, окрім глибоких психологічних і педагогічних знань, навичок та вмінь, мають певні особистісні якості та педагогічний хист. Пошук у цій діяльності особистісного смислу, постійне прагнення вдосконалюватися в ній, гуманне ставлення до своїх вихованців – запорука успіху.

Автором творчо використані ідеї, наукові концепції багатьох вітчизняних дослідників з метою узагальнення сучасної педагогічної думки, обгрунтування теоретико-методологічної та методичної основ української педагогіки.

Деякі положення у посібнику є дискусійними. Автор просить ставитися до них не надто суворо і критично. Вважаємо, що на етапі формування сучасної української педагогіки, переоцінки багатьох її засадничих принципів, обгрунтування гуманної парадигми допустимі такі варіанти викладу навчального матеріалу в посібниках.