Принцип наступальності, активності, системності та конкретності виховних заходів
18.2. Основні вимоги принципів виховання
Принципи виховання, що стосуються всіх компонентів виховного процесу
Принцип наступальності, активності, системності та конкретності виховних заходів стосується як змістового, так і процесуального компонентів процесу виховання, тобто визначає спрямованість, тональність, зміст, логіку й послідовність виховного процесу в сучасних умовах. «Ми вбачаємо свою роль у розвитку учнів не тільки в тому, щоб допомогти їм набути певних знань, а й у тому, щоб виховати в них бажання набувати знання протягом усього життя. І ми прагнемо сформувати в дітей переконання у тому, що знання, освіченість, інтелектуальна культура – це необхідна умова цікавого, повноцінного, духовно багатого життя, що без знань цікаве життя неможливе, бо неможлива творча праця».
Власне кажучи, зміст виховання у планах виховної роботи піддається певній систематизації, виходячи зі специфіки освітньо-виховного закладу. Головне – щоб хід виховання забезпечував вихованцям опанування певного необхідного обсягу духовних знань, формування практичних навичок і вмінь вихованої поведінки. Отже, тут діє не тільки принцип системності, а й послідовності виховання. Порушення правил системності та послідовності у вихованні спричиняє набуття вихованцями уривчастих знань, недовершених навичок і вмінь гідної поведінки.
Таким чином, наступальність, активність, системність і послідовність у вихованні вимагають дотримання таких правил:
– вивчення та врахування інтересів і потреб вихованців, їх об'єктивний аналіз і своєчасне задоволення;
– широке застосування логіки виховного процесу і структурування змісту виховання;
– цілеспрямоване планування виховних заходів з урахуванням актуальних потреб вихованців, змін у суспільно-політичному й економічному житті України та інших країн;
– максимальне врахування специфіки школи, виробництва, оперативне реагування на нагальні потреби;
– чітке виокремлення головного, актуального у виховному матеріалі, його систематизація, узагальнення й усвідомлення вихованцями;
– вміле урахування особливостей майбутньої діяльності вихованців для їх самовдосконалення;
– широке впровадження у навчально-виховний процес сучасних технологій виховання;
– систематичне управління самовихованням вихованців тощо.