Вибір дослідної проблеми і визначення мети дослідження в педагогіці

Розглянемо методологічне обгрунтування дослідної моделі наукового пізнання в педагогіці.

Вибір дослідної проблеми і визначення мети дослідження. Поняття «проблема» від грецького problema – перепона, трудність, задача. Під науковою проблемою розуміють наукове питання, на яке сьогоднішні знання не дають готової відповіді. Сформулювати проблему – це означає вийти за межі відомого й пізнаного в царину того, що повинно бути пізнане.

Вибір дослідних проблем не може бути випадковим, а навпаки – в його основі повинні міститися певні критерії, якими необхідно керуватися дослідникові, щоб обрана ним педагогічна проблема мала наукову і пізнавальну цінність та практичну спрямованість.

Основні критерії вибору дослідної проблеми такі:

• актуальні та перспективні вимоги педагогічної практики;
• актуальний рівень наукових знань з педагогіки;
• індивідуальна зацікавленість і здібності дослідника.

Дослідник повинен відповісти на запитання: «Чи порушення та вирішення даної педагогічної проблеми буде мати практичну цінність і чи можна використовувати її у процесі навчання й виховання?», «Наскільки піднята проблема стосується актуальних проблем функціонування й розвитку педагогічного процесу?», «Чи можливе практичне застосування отриманих результатів у процесі виховання і навчання?», – що допоможе йому визначити актуальні, перспективні й практичні дослідні педагогічні проблеми. Тому дослідник повинен мати глибокі знання з досліджуваної проблеми. Це – знання результатів раніше проведених досліджень та їхніх висновків; визначення напрямів практичного використання одержаних результатів; знання приблизного обсягу часу, необхідного для проведення досліджень.

Дослідник повинен поставити собі такі запитання: «Наскільки піднята проблема є продовженням раніше проведених досліджень і висвітлена в спеціальній педагогічній літературі?», «Якою мірою аналіз і розробка даної проблеми будуть сприяти розвитку педагогічних знань та в якому напрямі?», «Чи є реальний шанс вирішення піднятої педагогічної проблеми, використовуючи існуючі дослідницькі можливості?»

Названі критерії мають об'єктивний характер. Проте необхідно дотримуватись і суб'єктивного критерію, що стосується особистісних якостей дослідника, першою чергою, його заангажованості, зацікавленості даною проблемою та компетентності.

Аналіз вищевикладених критеріїв вибору дослідних проблем є принциповим елементом реалізації цього етапу та встановлення мети дослідження, остання фаза якого – створення проблемної ситуації.

Вона може мати суб'єктивно-психологічний і методологічний характер. Перший стосується психічного стану дослідника під час прийняття рішення про вивчення даної проблеми. А проблемна ситуація в методологічному розумінні – це такий стан, для якого виявляється недостатнім пояснення тих ділянок наукових дисциплін, у яких і виник цей стан.

Проблемна ситуація звичайно має пізнавальний або практичний характер. Пізнавальний виявляється тоді, коли наявний рівень знань не дає повної картини педагогічних явищ, які нас цікавлять; тоді ми мусимо шукати його в царині інших наук або повинні проводити фундаментальні дослідження. Практичний – коли виявляємо неадекватність обов'язкових у педагогічній науці теорій і тверджень стосовно тих дій, що ми повинні реалізувати.

Визначення певної проблемної ситуації є кінцевою фазою етапу вибору дослідних проблем та визначення мети досліджень і водночас є необхідною умовою для переходу до наступних дій.