Виокремлення та визначення змінних при педагогічних дослідженнях

Виокремлення та визначення змінних – важливе завдання досліджень проблем педагогіки. Змінні – це різноманітні фактори, що набирають певних значень у досліджуваній галузі та інформують про те, з якого боку цікавлять дослідника дані об'єкти, а також характеризують правила впорядкування фактів і подій, розглянутих під даним кутом зору. Виявлення змінних грунтується на встановленні визначальних характеристик даного об'єкта.

В наукових дослідженнях емпіричного характеру особливе значення має класифікація змінних на основі причинних зв'язків та залежностей між досліджуваними явищами. Ця класифікація широко застосовується, бо принциповий предмет їхнього дослідження – аналіз ефективності залежностей у педагогічному процесі. На основі цього критерію у педагогіці виокремлюють три види змінних:

• залежні;
• незалежні;
• незалежні опосередковані.

Залежні змінні – це явища, на які впливають інші явища, їх дослідження повинно окреслити обсяг та види цієї залежності, що визначаються як незалежні або незалежні опосередковані змінні.

Незалежні змінні – це явища, що мають безпосередній вплив на виникнення та прояв інших явищ, які визначаються як залежні змінні.

Незалежні опосередковані змінні – це внутрішні та зовнішні явища, за участю яких відбувається вплив незалежних змінних на залежні.

В педагогіці, наприклад у теорії виховання, можна назвати характерні типи змінних, які найчастіше мають місце в педагогічних дослідженнях.

Характерними залежними змінними є:

• результати процесу виховання у формі знань, навичок, умінь, особистісних якостей тощо;
• ефекти виховних дій у вигляді змін у поведінці вихованців, особистісних рис, поглядів і моральних цінностей;
• інші зміни, що сприяють досягненню поставленої мети виховання.

Як незалежні змінні звичайно виступають:

• дії суб'єктів (вихователів і вихованців) виховного процесу;
• методи, форми і засоби виховання;
• система виховання;
• діяльність різних освітньо-виховних систем;
• діяльність різноманітних службових, суспільних, товариських та інших систем тощо.

Незалежні змінні добре піддаються контролю.

У дослідженнях проблем виховання найчастіше мають місце три групи незалежних опосередкованих змінних:

• відносно постійні компоненти соціального оточення;
• відносно тривалі фактори, пов'язані з вивченням різних педагогічних явищ, наприклад: школа, розпорядок дня школи, її організаційна структура, забезпеченість культурно-просвітним майном, конкретність і змістовність планування виховної роботи, ефективність і якість планування й організації навчального процесу, рівень матеріально-технічного забезпечення тощо;
• фактори, що характеризують конкретну досліджувану групу, наприклад: вік, стать, соціальне походження, чисельність, освіта, середні результати в учінні.

Слід підкреслити, що незалежні опосередковані змінні повинні свідомо враховуватися дослідником, щоб максимально виключити їхній побічний чи ненавмисний вплив на процес дослідження проблем виховання.

Стосовно дослідної проблеми «Виховні функції колективу» незалежною змінною є «колектив», який впливає на всіх своїх членів, виконуючи щодо них певні виховні функції. Ці функції є залежними змінними. Незалежними опосередкованими змінними є умови життя й діяльності членів колективу або навколишнє соціальне середовище. Співвідношення цих змінних можна подати так: