Ягупов В.В.

Формулювання гіпотез педагогічних досліджень. Функції, типи і зміст педагогічних гіпотез

Правильне визначення змісту змінних – важлива умова правильного формулювання гіпотез.

Гіпотеза – це твердження, яке являє собою ймовірне вирішення проблеми. Зміст поняття «гіпотеза» характеризується так:

  • гіпотеза є стверджувальним або умовним реченням;
  • являє собою передбачувану чи ймовірну відповідь на запитання, яке ставить дослідна проблема;
  • є припущенням, що безпосередньо не виходить із наявних знань;
  • становить собою принциповий підхід до з'ясування та передбачення явищ і залежностей, ще невідомих у науці.

Сутність гіпотези розкривається через її основні функції

  • евристичну,
  • прогностичну,
  • практичну.

Евристична функція проявляється в безпосередньому переході від наявних знань до нових, бо в ході формування гіпотези відкриваються нові ідеї, на основі яких відбувається переоцінка наявних знань, їх систематизація та пошук нових доказів для її підтвердження.

Функція передбачення, чи прогностична, полягає в тому, що гіпотеза становить принциповий етап переходу від незнання до знання шляхом перегляду наявних знань, опису нових, наукового з'ясування явищ і процесів, а також дає змогу пізнати нове, невідкрите.

Практична функція проявляється насамперед у процесі вирішення проблем та полягає у визначенні обсягу й засобів дій під час дослідження проблем, а також у розробці плану дослідження, встановленні емпіричних умов і критеріїв обгрунтування гіпотези.

Для педагогічних досліджень особливо характерними є дві функції гіпотез – прогностична та практична.

Між дослідними проблемами та сформульованими гіпотезами існує безпосередня методична залежність і, першою чергою, – логічна та змістова. Логічний зв'язок виражається в тому, що сформульована гіпотеза має включати в себе предмет дослідження. Змістовий – гіпотеза повинна давати ймовірне рішення визначеної дослідної проблеми в тому обсязі, в якому вона була визначена проблемним питанням.

Існує багато підходів до типології гіпотез. Для педагогіки найбільш характерні типи гіпотез, що дає В. Оконь на основі їх призначення та ролі в конкретному педагогічному дослідженні. Це:

  • початкова (основна),
  • робоча,
  • нульова гіпотези.

Початкова вказує основні шляхи ймовірного вирішення основної дослідної проблеми. Робоча гіпотеза – це прийняті в процесі емпіричного дослідження окремі підходи верифікації загальних проблем. Нульові гіпотези є конкурентними щодо робочих гіпотез і, відповідно, їх спростування є підтвердженням робочої гіпотези.

Зміст педагогічних гіпотез, наприклад у теорії виховання, має стосуватися:

  • підбору виховних дій з точки зору цілей педагогічного процесу та передбачення умов їх реалізації;
  • підбору умов дій з точки зору прийнятих цілей виховного процесу та визначення його принципів, методів і форм;
  • досягнення цілей виховного процесу з точки зору використання методів, форм та умов, в яких вони будуть реалізуватися;
  • використання умов, в яких повинні реалізуватися дані цілі за допомогою необхідних виховних дій;
  • використання певних виховних дій з точки зору можливостей реалізації визначених цілей і створення необхідних умов для виховної діяльності.

Такі гіпотези повинні відповідати формальним і неформальним умовам їх обгрунтованості. Формальні умови стосуються семантичної та синтаксичної обгрунтованості гіпотез. Звичайно приймаються дві неформальні умови обгрунтованості – простота гіпотези та обсяг і сила параметрів її обгрунтування. Простішою є та гіпотеза, яку легше оцінити. Обсяг і силу параметрів оцінки гіпотези розглядають з точки зору,

  1. кількості позитивних емпіричних параметрів, що підтверджують обгрунтованість даної гіпотези;
  2. різноманітності параметрів;
  3. точності та ступеня однозначної інтерпретації емпіричних підтверджень обгрунтованості даної гіпотези.