Формулювання гіпотез педагогічних досліджень. Функції, типи і зміст педагогічних гіпотез
Правильне визначення змісту змінних – важлива умова правильного формулювання гіпотез.
Гіпотеза – це твердження, яке являє собою ймовірне вирішення проблеми. Зміст поняття «гіпотеза» характеризується так:
- гіпотеза є стверджувальним або умовним реченням;
- являє собою передбачувану чи ймовірну відповідь на запитання, яке ставить дослідна проблема;
- є припущенням, що безпосередньо не виходить із наявних знань;
- становить собою принциповий підхід до з'ясування та передбачення явищ і залежностей, ще невідомих у науці.
Сутність гіпотези розкривається через її основні функції
- евристичну,
- прогностичну,
- практичну.
Евристична функція проявляється в безпосередньому переході від наявних знань до нових, бо в ході формування гіпотези відкриваються нові ідеї, на основі яких відбувається переоцінка наявних знань, їх систематизація та пошук нових доказів для її підтвердження.
Функція передбачення, чи прогностична, полягає в тому, що гіпотеза становить принциповий етап переходу від незнання до знання шляхом перегляду наявних знань, опису нових, наукового з'ясування явищ і процесів, а також дає змогу пізнати нове, невідкрите.
Практична функція проявляється насамперед у процесі вирішення проблем та полягає у визначенні обсягу й засобів дій під час дослідження проблем, а також у розробці плану дослідження, встановленні емпіричних умов і критеріїв обгрунтування гіпотези.
Для педагогічних досліджень особливо характерними є дві функції гіпотез – прогностична та практична.
Між дослідними проблемами та сформульованими гіпотезами існує безпосередня методична залежність і, першою чергою, – логічна та змістова. Логічний зв'язок виражається в тому, що сформульована гіпотеза має включати в себе предмет дослідження. Змістовий – гіпотеза повинна давати ймовірне рішення визначеної дослідної проблеми в тому обсязі, в якому вона була визначена проблемним питанням.
Існує багато підходів до типології гіпотез. Для педагогіки найбільш характерні типи гіпотез, що дає В. Оконь на основі їх призначення та ролі в конкретному педагогічному дослідженні. Це:
- початкова (основна),
- робоча,
- нульова гіпотези.
Початкова вказує основні шляхи ймовірного вирішення основної дослідної проблеми. Робоча гіпотеза – це прийняті в процесі емпіричного дослідження окремі підходи верифікації загальних проблем. Нульові гіпотези є конкурентними щодо робочих гіпотез і, відповідно, їх спростування є підтвердженням робочої гіпотези.
Зміст педагогічних гіпотез, наприклад у теорії виховання, має стосуватися:
- підбору виховних дій з точки зору цілей педагогічного процесу та передбачення умов їх реалізації;
- підбору умов дій з точки зору прийнятих цілей виховного процесу та визначення його принципів, методів і форм;
- досягнення цілей виховного процесу з точки зору використання методів, форм та умов, в яких вони будуть реалізуватися;
- використання умов, в яких повинні реалізуватися дані цілі за допомогою необхідних виховних дій;
- використання певних виховних дій з точки зору можливостей реалізації визначених цілей і створення необхідних умов для виховної діяльності.
Такі гіпотези повинні відповідати формальним і неформальним умовам їх обгрунтованості. Формальні умови стосуються семантичної та синтаксичної обгрунтованості гіпотез. Звичайно приймаються дві неформальні умови обгрунтованості – простота гіпотези та обсяг і сила параметрів її обгрунтування. Простішою є та гіпотеза, яку легше оцінити. Обсяг і силу параметрів оцінки гіпотези розглядають з точки зору,
- кількості позитивних емпіричних параметрів, що підтверджують обгрунтованість даної гіпотези;
- різноманітності параметрів;
- точності та ступеня однозначної інтерпретації емпіричних підтверджень обгрунтованості даної гіпотези.
◄ Виокремлення та визначення змінних при педагогічних дослідженнях