Данія. Економіка Данії. Копенгаген - столиця Данії

Данія

Площа – 43 тис. км кв.
Населення – 5,2 млн. чоловік.
Столиця – Копенгаген.
Державний устрій – конституційна монархія.
До складу Данії входить острів Борнгольм у Балтійському морі. Їй також належать Фарерські острови і острів Гренландія, які користуються внутрішньою автономією. Відстань від Данії до Гренландії – 2080 км.

Данія розташована на Ютландському півострові та прилеглих до нього островах (Зеландія, Фюн та ін.). Вона має сухопутний кордон з Німеччиною і омивається водами Північного та Балтійського морів. Протока Скагеррак відокремлює Данію від Норвегії, а протоки Каттегат і Ересунн (Зунд) – від Швеції. Протоки Малий Бельт, Великий Бельт і Ересунн, які відокремлюють один від одного півострів Ютландію, острови Фюн і Зеландію та Скандинавський півострів, звуть Балтійськими протоками. Вони є основним морським шляхом, який з'єднує Балтійське море зі Світовим океаном, і мають міжнародний правовий режим.
Вигідне географічне положення Данії відіграло велику роль в її історії. Як і в сусідніх Швеції та Норвегії, важливим етапом для неї була «епоха вікінгів». У XIV-XVII ст. Данія виступала як панівна сила на Балтійському морі.
Традиційними заняттями населення Данії були мореплавство і рибальство. І нині Данія належить до країн з розвиненим морським флотом, а за виловом риби (1,8 млн. т щороку) і експортом рибопродуктів її можна порівняти з Норвегією.
В кінці XIX ст. Данія перетворилася на великого виробника і експортера високоякісних продовольчих товарів. Першим ринком збуту для них була Великобританія, а природною основою – значні земельні ресурси і сприятливі кліматичні умови. Поверхня Ютландського півострова і навколишніх островів рівнинна, клімат помірно теплий, морський. Вегетаційний період триває 200-235 днів, річна кількість опадів перевищує 600 мм. Родючість середньої якості грунтів значно покращена за рахунок органічних і мінеральних добрив та правильних сівозмін. Для потреб сільського господарства використовують 3/4 площі країни, або 3,2 млн. га. Культивують пшеницю (до кінця XIX ст. Данія спеціалізувалась на її вирощуванні), ячмінь, рапс, Картоплю і цукрові буряки, трави та інші кормові культури. Частина кормів імпортується. Розводять свиней (10 млн. голів), велику рогату худобу, птицю. 9/10 вартості продукції ферм становлять м'ясо, тверді сири і масло, птиця і яйця. Понад 3/5 їх експортується в інші країни.

Сільське господарство Данії є одним з найінтенсивніших і найпродуктивніших не тільки у Західній Європі, але і в світі. Як чистий експортер продуктів сільського господарства вона перебуває серед семи провідних країн світу, а як експортер м'яса і твердих сирів поступається лише Нідерландам. М'ясо, переважно свинина, експортується в свіжому, консервованому і приготовленому вигляді. Особливу славу має данський бекон.
Важливу роль відіграє Данія і як експортер хутра норки. Базою кліткового звірівництва є дешеві рештки риби після її переробки.

Розвиток промисловості в Данії довгий час стримувався бідністю на мінеральну сировину. І зараз країна повністю залежить від її імпорту, в першу чергу нафти і нафтопродуктів. Розвиток обробної промисловості значно прискорився після другої світової війни. Старими її галузями можна вважати харчову (м'ясна, молочна, пивоварна, рибопереробна), суднобудування, виготовлення дизельних двигунів для морських суден, машин для сільського господарства і харчової промисловості, холодильного обладнання і медпрепаратів. Новими стали виробництво електроніки і телекомунікаційної техніки. Данія відома на світових ринках і добре спроектованими якісними меблями, фарфоровими і срібними виробами.

В етнічному відношенні Данія практично однорідна. Мови фарерців (їх 42 тис. чоловік) і гренландських ескімосів (їх 40 тис. чоловік) мають офіційний статус нарівні з данською мовою. Данія – міська країна. На фермах населення мало. На відміну від Фінляндії, Швеції і Норвегії, середня густота населення в Данії висока – 120 чоловік на 1 км кв Ще вища вона на островах, які займають 30% площі, але на них живе 2/3 населення країни.
Найбільшим містом Данії є Копенгаген (1,3 млн. жителів). Серед столиць Північної Європи він виділяється концентрацією населення і економічного потенціалу країни. Місто виникло в XI ст. на острові Зеландія на березі протоки Ересунн (Зунд). За культурною спадщиною Копенгаген можна поставити на перше місце в Північній Європі. Він славиться своїм історичним ядром, палацами і замками, архітектурними і скульптурними пам'ятками, парками і музеями.
Копенгаген, як і Данія в цілому, є важливим вузлом наземних водних і повітряних міжнародних трас, які простягайся в широтному напрямку з Балтійського моря в Північне і в меридіональному – з Центральної Європи на Скандинавський півострів. Специфічною тут є наявність численних мостів через морські протоки, поромних переправ на внутрішніх і міжнародних лініях, підводних трубопроводів, електричних кабелів і ліній зв'язку. Зокрема, в 1998 р. закінчилося будівництво найдовшого в Європі мосту довжиною 6,8 км між островами Фюн і Зеландія через протоку Великий Бельт. Він з'єднав столицю Данії з рештою країни. Почалося здійснення другого гігантського проекту – комплексу (міст і підводний тунель), який з'єднає данський острів Зеландію і Копенгаген зі Швецією через протоку Ересунн.