Південний Китай. Місто Гуанчжоу (Кантон)

Китай

Внутрішні відмінності й міста Китаю

Південний Китай. На цей район припадає 12% території (1150 тис. км кв.) і 19% населення (230 млн. чоловік) країни. Його частка в промисловому виробництві становить 11%, у сільськогосподарському – 20%. В адміністративному відношенні це 5 провінцій (без Тайваню) і один автономний район. Сюди ж включають Сянган і Макао.
На півночі кордоном Південного Китаю є вододіл між Янцзи і Сіцзян. За рельєфом це переважно гірська території, на сході згладжена, на заході сильно розчленована. Через район проходить Північний тропік. Характерними рисами Південного Китаю є тропічний вологий клімат, червоноземні грунти. Гори вкриті псами, тут 30% запасів деревини країни. Крім китайців (хань), у Південному Китаї, переважно в горах, живуть малі народи некитайских мовних груп.
Сільське господарство Південного Китаю є продовженням сільського господарства басейну Янцзи на південь. В умовах гористого рельєфу тут розорано від 5 до 20% території, а в дельтах річок і до 50%. Широко практикуються терасування схилів і штучке зрошення. Це «рисовий» Китай – врожаї рису отримують на одних і тих же землях двічі на рік. Вирощують озимий рапс, чай, шовкопряд. Специфічною для Китаю є наявність на південному узбережжі плантаційних культур (цукрова тростина, джут, тунг, кавове дереві), каучуконоси), а серед фруктів – бананів, ананасів, манго тощо. На острові Хайнань росте кокосова пальма.
Якщо рівень розвитку сільського господарства у Південному Китаї такий самий, як і в басейні Янцзи, то в промисловому відношенні цей район, якщо не рахувати Сянган і Тайвань, є найвідсталішим серед чотирьох районів Східного Китаю. Однією з причин є слабкість місцевої паливно-енергетичної бази. Найбільш поширеними є галузі – легка, харчова, деревообробна, паперова. Головне місто Південного Китаю – Гуанчжоу (Кантон). До появи європейців це були «ворота» Китаю у Південно-Східну Азію. В XIX і XX ст. в. результаті конкуренції з боку Гонконга розвиток Гуанчжоу сповільнився. Зараз це порт, кінцевий пункт залізниці з Пекіна. Промисловість його різноманітна, але структура її традиційна.
Гуанчжоу лежить в дельті Сіцзян (Чжуцзян). В радіусі 100-150 км від нього на берегах Південно-Китайського моря знаходяться Сянган, Аоминь, Шеньчжень і Чжухай. Їх взаємодія створює нове міське та індустріальне утворення, значення якого виходить за межі Південного Китаю.