Мексика. Економіка Мексики. Промисловість Мексики. Сільське господарство Мексики

Мексика

Площа – 1,9 млн. км кв.
Населення – 96 млн. чоловік.
Столиця – Мехіко.
Державний устрій – федеративна республіка.
В адміністративному відношенні поділяється на 31 штат і столичний федеральний округ.

Мексика – одна з трьох найбільших держав Латинської Америки. Це одночасно латиноамериканська і північноамериканська країна. В регіоні вона має найтісніші стосунки із США. Кордон між ними простягається на 2600 км і не має ніяких природних перешкод. У Латинській Америці за обсягом ВНП Мексика поступається тільки Бразилії, а в розрахунку на душу населення – Аргентині та Уругваю. В світі Мексика в багатьох випадках стоїть на середньому рівні.
У рельєфі Мексики чітко розрізняються внутрішнє плоскогір'я, відкрите на північ і оточене з трьох боків підковою гірських хребтів, і узбережжя – низовинні або гористі. Тропік Рака поділяє країну майже навпіл. Північну, посушливу, частину складають переважно пустелі і напівпустелі. Для південної, більш гористої, характерна вертикальна зональність. Жаркий пояс (тьєрра кальєнте) зайнятий вологим тропічним лісом, помірний пояс (тьєрра темплада) на висоті 1000-1500 м н.р.м. має найкращі умови для життя. Саме тут традиційно концентрується основна маса населення.
Мексика є найбільшою іспаномовною країною світу. Її населення сформувалося шляхом змішання індіанців та іспанців. Спосіб його життя і його культура мають багато рис як індіанського минулого, так і іспанського колоніального періоду. Значним є вплив і сучасних США. В містах проживає 75% населення.
До другої світової війни економіка Мексики базувалась на сільському господарстві й гірничій справі. В другій половині XX ст. країна зробила значний крок у розвитку. Цьому сприяла цілеспрямована урядова політика і доходи від експорту нафти. Але у розрахунку на одного жителя ці доходи не можуть бути зіставлені з показниками малих за людністю нафтовидобувних країн Перської затоки. В економічному плані Мексика залишається типовою латиноамериканською країною.
У структурі зайнятості частка обробної промисловості становить 11%, добувної – 2%, сільського господарства – 28%, а їх внесок у ВНП, відповідно, – 26%, 5% і 8%.
В країні виплавляють сталь (10 млн. т на рік), виробляють хімікати, добрива, нафтопродукти, папір, електротехніку побутового призначення, автомобілі, харчові продукти. Головним промисловим центром є Мехіко. Новим явищем став, по-перше, розвиток промисловості в інших містах, особливо в Монтерреї і Гвадалахарі, і, по-друге, виникнення вздовж кордону із США підприємств, на яких дешеві робочі руки мексиканців складають для компаній північного сусіда машинну техніку з частин, які звідти завозяться. Ці підприємства отримали назву «макіладорас» і зараз є важливою складовою мексиканської обробної промисловості. Їхня продукція: автомобільні двигуни і трансмісія, стереосистеми, комп'ютери, телевізори, кухонне обладнання тощо. Такі міста прикордонної зони, як Тіхуана (навпроти Сан-Дієго в США) або Сьюдад-Хуарес (навпроти Ель-Пасо в США) вже отримали назву «Гонконгів Латинської Америки».
Надра Мексики багаті на мінеральну сировину і структура того, що видобувають, дуже різноманітна. Найбільше заслуговують на увагу срібло і нафта. Потік срібла з Мексики в Європу почався з перших років колонізації. І зараз країна посідає перше місце в світі за видобутком срібла: щорічно 2000 т – 1/6 світового підсумку. Срібло одержують у сполуках з іншими кольоровими металами майже на 150 копальнях, розкиданих на внутрішньому плоскогір'ї.
Мексика належить до піонерів нафтової промисловості. Нафту в районі Тампіко (узбережжя Мексиканської затоки) почали видобувати ще в XIX ст. В 1921 р. частка нафтовидобутку країни в світі становила 20%. Потім галузь занепала. Але в 60-70-х роках південніше Тампіко на шельфі та узбережжі затоки Кампече були відкриті нові поклади нафти світового значення. Запаси її в Мексиці оцінюються у 8-10 млрд. т – п'яте місце в світі одразу після чотирьох країн Перської затоки. Видобуток нафти (160 млн. т на рік) та її експорт є одними з найбільших у світі. Нафтова промисловість входить до державного сектора.
Умови для сільського господарства на території Мексики дуже різняться. Виділяються південь внутрішнього плоскогір'я, а також штучно зрошувані землі в його північній частині. Продукти тропічного землеробства одержують на півдні обох узбереж Аграрна реформа, здійснена в Мексиці, значною мірою ліквідувала великі латифундії, але дрібні фермери продовжують Працювати старими методами. Головний хліб у країні – кукурудза і боби (квасоля). Врожайність їх низька. Специфічними культурами є агава, хенекен, кактуси. Експортуються переважно продукти тропіків: кава, какао, апельсини, ананаси, авокадо, манго, папайя, банани. В значних розмірах вивозять томати (взимку на ринки США), мед і рибопродукти (креветки).