Юрківський В. М.

Економіка Угорщини. Сільське господарство Угорщини. Промисловість Угорщини

Угорщина

Енергетичні потреби країни менше ніж на 1/2 забезпечені власними ресурсами. Переважно це малоякісне буре вугілля. Нафту і природний газ імпортують з Росії транзитом через Україну. Діє нафтопровід «Адріатика» від порту Рієка в Хорватії, природний газ надходить також з румунської Трансільванії. У 80-ті роки для імпорту електроенергії з України були побудовані ЛЕП, які з'єднали міста Мукачеве і Вінницю з районом Будапешта. Електроенергія надходить також з Югославії. Вугілля, у тому числі все коксівне, довозять з Польщі. В умовах дефіциту енергоресурсів Угорщина розвиває атомну електроенергетику. Експлуатуються місцеві поклади урану.
Помітне місце в Європі і світі Угорщина займає за запасами бокситів. Родовища зосереджені на північ від озера Балатон. Видобуток досягає 3 млн. т на рік. Проте брак енергоресурсів стримує розвиток алюмінієвої промисловості. Експортується не стільки металічний алюміній, скільки глинозем і просто боксити.
Обробна промисловість країни спеціалізується на виробництвах, які потребують мало сировини та енергії, але можуть конкурувати як на місцевому, так і на міжнародному ринках. Виробляють автобуси, залізничне обладнання, електротехніку й електроніку, медичну і наукову апаратуру, ліки і медпрепарати, текстиль і взуття, харчові продукти.
Для розміщення промисловості характерні два моменти. По-перше, головна промислова зона лежить у північній частині країни і збігається з Угорським Середньогір'ям з його сировинними ресурсами. По-друге, всередині цієї зони, і взагалі в країні, домінує Будапешт, на який припадає практично 1/2 промислового виробництва.
Угорщина виділяється в Європі і світі як важлива сільськогосподарська країна. Вона замикає п'ятірку європейських країн – чистих експортерів сільськогосподарської продукції, поступаючись Нідерландам, Франції, Данії та Ірландії. Для потреб сільського господарства використовують 3/4 території. Воно є інтенсивним. У межиріччі Дунаю і Тиси практикують штучне зрошення. За вартістю продукції передує землеробство. Головними зерновими культурами є пшениця і кукурудза. Вирощують цукрові буряки і картоплю. Експортне значення мають фрукти, овочі й виноград. Угорщина відома своїми фруктовими і овочевими консервами, виноградними винами. У тваринництві головна роль належить свинарству і птахівництву. Збільшення поголів'я великої рогатої худоби стримує брак пасовищ. Основу кормової бази становить кукурудза, частину кормів імпортують. М'ясо і м'ясопродукти відкрають головну роль у сільськогосподарському експорті. Найважливішими сільськогосподарськими районами є рівнини (Велика і Мала) та південний схід Трансдунайської Угорщини.
Транспортна система Угорщини розвинена. Специфічною є наявність на її території міжнародної водної магістралі – Дунаю. Одночасно Дунай утруднює зв'язки між трансдунайською і східною частинами країни.
Для Угорщини важливе значення має міжнародний туризм. За кількістю іноземних туристів і доходами від них вона посідає високе місце в світі. Туристів приваблюють як природна, так і культурна спадщина Угорщини. Озеро Балатон відоме своїми пляжами, сприятливими кліматичними умовами і курортами. Середньогір'я багате мальовничими краєвидами, цілющими джерелами і передгірськими курортами. Найбільшою принадою для туристів є Будапешт. Втім, значні історичні і культурні пам'ятки мають також чимало невеликих міст країни. Тут і руїни часів Стародавнього Риму, і центри єпископатів, і колишні столиці, і літні королівські резиденції тощо.
Важливе значення для Угорщини має зовнішня торгівля, бо майже половина внутрішнього матеріального продукту йде на експорт. Головний експорт – глинозем, сталь, промислове обладнання, транспортні засоби, особливо автобуси, ліки і медпрепарати, продукти харчування і напої. Головний імпорт – нафта, природний газ, вугілля, електроенергія, залізна руда, добрива, бавовна, корми, промислове обладнання і транспортні засоби. Серед торгових партнерів – Німеччина і сусідні країни. Частка Угорщини в зовнішньому торговому обігу України – 1,3% (1995 p.).