Юрківський В. М.

Корея. Характеристика Кореї. Географічне положення Кореї та ресурси

Корея

Корея займає однойменний півострів. Загальна площа країни – 226 тис. км кв., населення – 69 млн. чоловік. За кількістю населення її можна порівнювати з Таїландом, В'єтнамом і Філіппінами. Півострів омивається Жовтим і Японським морями. Корея має сухопутний кордон з Китаєм і Росією і відокремлена від Японії Корейською протокою завширшки 180 км. Довжина морського кордону в сім разів більша від сухопутного. Географічне положення Кореї між Японією та Бохайванською зоною Китаю надзвичайно вигідне. В зовнішніх зв'язках її першість належить морському транспорту.
За природними характеристиками Корею можна назвати класичною країною мусонної Азії. Півострів витягнувся з півночі на південь на 1000 км і лежить у помірній та субтропічній зонах. Річна сума опадів з півночі на південь збільшується від 600 до 1500 мм. Літо жарке і вологе, зима холодна і суха. Вегетаційний період на півночі триває 120 днів, на півдні – 320. На півдні збирають два-три врожаї на рік. Орні землі на низовинах і в гірських долинах представлені алювіальними грунтами. Штучно зрошується до 2 млн. га земель.
Корея – одна з найгустіше заселених країн світу – середня густота населення тут 320 чоловік на 1 км кв. Насправді ж, враховуючи, що 80% території півострова – гори, вона набагато більша. Як і всюди в мусонній Азії, зростання густоти населення в Кореї накладається на проблему нестачі сільськогосподарських земель. В розрахунку на одного жителя їх тільки 0,06 га. В трудоінтенсивному сільському господарстві корейців домінує культура поливного рису. Врожайність рису тут найвища в світі – в середньому 75-80 ц/га. Рис, боби, батат, овочі і фрукти – головні продукти харчування. Розводять свиней, птицю, займаються шовківництвом і рибальством. Прибережні низовини і прилеглі до них гірські долини – місця зосередження населення і господарської діяльності. Найбільше рівнинних земель і, відповідно, найвища густота населення На заході та півдні країни.
Корея однонаціональна, 99% її жителів – корейці. За межами Кореї живе до 3,5 млн. корейців, переважно в сусідніх Китаї, Японії, Росії, а також США. Корейська мова не схожа ні на яку іншу мову, хоча дехто поєднує її в одну мовну сім'ю з японською. В країні поширені конфуціанство, буддизм і християнство. В побуті та культурі корейців багато спільного з китайцями і японцями. Взаємодія між ними мала місце упродовж багатьох століть. Історія Кореї як держави бере свій початок у VII ст. до н.е. Країна неодноразово зазнавала агресії з боку сусідів. У 1905-1945 pp. вона була колонією Японії, а після другої світової війни (в 1948 р.) її розділено на дві частини.
Зараз де-факто і де-юре існують дві Кореї – Північна і Південна. Північна Корея залишається країною централізованої економіки і має в своєму розвитку як досягнення, так і труднощі. Південна Корея за останні 20-30 років розвивалася надзвичайно швидкими темпами і її включають у четвірку «азіатських тигрів». Обидві країни є індустріально-аграрними. Але і там, і там ще досить значна частина робочої сили (на Півночі – 25%, на Півдні – 20%) зайнята в малопродуктивному аграрному секторі. Водночас Південна Корея має більш сучасну і більш диверсифіковану структуру господарства, в тому числі промисловості. Її ВНП на душу населення набагато вищий, ніж у Північній Кореї.