Ягупов В.В. Педагогіка – Функції педагогічного спілкування. Структура професійно-педагогічного спілкування

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

6.2. Педагогічна майстерність та її елементи

Педагогічне спілкування виконує такі функції:
– взаємопізнання вихователя і вихованця;
– обмін думками, почуттями та інформацією;
– організація і здійснення різноманітних та багатогранних навчально-виховних заходів;
– самовираження, самовизначення і самоутвердження учасників цього процесу.

В. А. Кан-Калик і О. О. Леонтьев розробили спеціальні вправи для формування навичок педагогічного спілкування. Наприклад, В. А. Кан-Калик об'єднує ці вправи в два цикли, а саме: практичне оволодіння технікою й технологією педагогічної комунікації та оволодіння системою спілкування в заданій педагогічній ситуації.
Перший цикл спрямований на формування органічних і послідовних дій у публічній обстановці; м'язової свободи в педагогічній діяльності; відчуття м'язової свободи й емоційного благополуччя в аудиторії; навичок довільної уваги, спостережливості, зосередженості; міміки й пантоміміки; педагогічно доцільних переживань; безпосередньої мобілізації творчого самопочуття перед спілкуванням; техніки й логіки мовлення, його виразності й емоційності; вміння вибудовувати логіку майбутнього спілкування з аудиторією.
Другий цикл вправ включає дві підгрупи: а) дії в типових ситуаціях (спостереження за діяльністю вчителя в процесі виконання загальних завдань заняття; розвиток уміння «читати» переживання з облич учнів; виокремлення під час заняття конкретних педагогічних явищ; інсценування педагогічних завдань); б) розвиток педагогічної уяви, інтуїції, навичок педагогічної імпровізації (складання аналогічних ситуацій з певною настановою, аналіз картини чи кінофрагмента; складання й виконання введеної умови для інсценізованих завдань).

На думку І. А. Зязюна, «навчально-виховний процес у школі – явище складне, багатогранне, динамічне. Його специфіка зумовлюється передусім розширеним спілкуванням, найбільшою, на думку Антуана де Сент Екзюпері, розкішшю на світі. Для вчителя ця розкіш – не що інше, як професійна необхідність. З її допомогою здійснюється взаємовплив двох рівноправних партнерів суб'єктів – учителя і учня».
Г. О. Балл визначає передумови продуктивного спілкування так: «... додержання його учасниками принципу конкордності і толерантності. Принцип конкордності фіксує необхідність згоди учасників діалогу щодо базових знань, норм і цінностей, якими вони керуються... Суть принципу толерантності... вбачається у «презумпції прийнятності» найрізноманітніших проявів людської активності».
І. А. Зязюн виокремлює три компоненти спілкування: пізнавальний, естетичний і поведінковий: «Спілкування обов'язково передбачає формування у педагогів і учнів образів один одного і понять про особистісні властивості кожного учасника спілкування; воно несе в собі естетичну характеристику – зовнішню і внутрішню подобу учасників спілкування, викликає певне до себе ставлення; у спілкуванні проявляється і поведінковий компонент – слова і справи, адресовані педагогом учням і навпаки».

За В. А. Кан-Каликом, структура професійно-педагогічного спілкування включає:
1) прогностичний етап (моделювання майбутнього спілкування з аудиторією);
2) комунікативний етап (організація спілкування на початку навчально-виховного заходу – комунікативна атака);
3) управлінський етап (безпосереднє спілкування протягом навчально-виховного заходу);
4) заключний етап (аналіз перебігу спілкування та його результатів і внесення відповідних корективів у модель майбутнього спілкування).

◄ Основні вимоги до вчителя: комунікативність, педагогічне спілкування

Зміст підручника "Ягупов В.В. Педагогіка."

Основні стилі роботи педагога. Стилі педагогічного спілкування ►

Скачати повну версію книжки (з малюнками, картами, схемами і таблицями) одним файлом Скачати підручник Педагогіка

Загрузка...