Основні стилі роботи педагога. Стилі педагогічного спілкування

Стилі роботи педагога

Характер спілкування вихователя з вихованцем визначає основні стилі роботи педагога

• авторитарний,
• демократичний і
• ліберальний.

Авторитарний стиль

Авторитарний стиль характеризується жорсткою формою управління взаємодією учасників навчально-виховного процесу за допомогою наказів, вказівок, інструкцій тощо. Цей стиль з точки зору гуманізації та демократизації європейської і світової освіти вважається абсолютно неприйнятним, оскільки порушує права особистості. Європейські вчені дійшли таких висновків:

• авторитарний стиль дає змогу підтримувати високий рівень дисципліни та результативності навчального процесу, проте лише за умови постійного демонстрування влади вчителя;
• зовнішні показники дисциплінованості та конформності учнів не завжди є виявом злагоди, а внутрішній психічний конфлікт, підґрунтям якого є притлумлений протест учня проти диктату вчителя, часто сублімується в різноманітні форми девіантної та антисоціальної поведінки молодої особистості.

Демократичний стиль

Демократичний стиль виявляється в опорі педагога на навчальний колектив, у намаганні зацікавити вихованців навчально-пізнавальною діяльністю, заохоченні їхньої ініціативи та самостійності. Пропонують три засадові умови підтримання вчителем демократичних взаємин з учнями:

• вчитель є зразком, прототипом дорослості, гідною моделлю для самоідентифікації учнів;
• учитель виконує радше функцію арбітра, ніж судді, він не перешкоджає формуванню позитивного «Я-образу» учня й уникає засудження незадовільних вчинків «з висоти кафедри»;
• вчитель допомагає дітям усвідомлювати власні дії, обмірковувати їх і передбачати можливі наслідки.

Ліберальний стиль

Ліберальний стиль характеризується самоусуненням педагога від відповідальності за перебіг і результати навчально-виховних заходів, формалізмом, потуранням і анархізмом.

Найбільш оптимальний і водночас найскладніший стиль, безперечно, – демократичний.

Стилі ставлення педагога до колективу

Також можна визначити стилі ставлення педагога до колективу:

• стійко-позитивний,
• пасивно-позитивний,
• нестійкий,
• ситуаційно-негативний,
• стійко-негативний.

Стилі педагогічного спілкування

На основі стилю роботи і ставлення педагога до колективу виокремлюють такі стилі педагогічного спілкування:

1. спілкування на основі захоплення спільною творчою діяльністю;
2. спілкування на основі дружнього ставлення;
3. спілкування-дистанція;
4. спілкування-залякування;
5. спілкування-загравання.

Стиль спілкування визначає три типи вчителів:

• проактивний,
• реактивний і
• надактивний.

Перший – ініціативний в організації спілкування, індивідуалізує свої контакти з вихованцями, його настанова змінюється відповідно до досвіду. Він знає, чого хоче, і розуміє, що в його поведінці сприяє досягненню мети.

Другий – також гнучкий у своїх настановах, але внутрішньо слабкий. Не він особисто, а вихованці диктують характер його спілкування з класом. У нього розпливчасті цілі та відкрито пристосувальна поведінка.

Третій – схильний до гіпертрофованих оцінок своїх учнів і вибудовування нереальних моделей спілкування. На його думку, коли учень активніший від інших – він бунтар і хуліган, а коли пасивніший – ледар і нероба. Видумані ним же оцінки змушують такого вчителя діяти відповідним чином: він час від часу впадає в крайнощі, підпорядковуючи своїм стереотипам реальних учнів.