Столичний економічний район (частина 4)
Столичний економічний район має такі промислові вузли: Київський, Чернігівський, Житомирський, Білоцерківський.
Найбільший з них – Київський. До його складу входять Київ, Бровари, Бориспіль, Вишгород, Ірпінь, Буча, Вишневе, Васильків, Боярка, Фастів та ін. У Києві та приміській зоні проживає понад 3 млн чоловік.
Від інших промислових вузлів Київ відрізняється не лише обсягами продукції, а й структурою виробництва. Половина всього випуску промислової продукції в місті припадає на машинобудування і металообробку. Переважає приладобудування. Машинобудівні заводи виробляють: складну електровимірювальну апаратуру та засоби автоматизації для залізничного транспорту, електростанцій, високовольтних ліній електропередачі, різноманітні контрольно-вимірювальні прилади для харчової, хімічної, металургійної промисловості, річкового і залізничного транспорту, літаки, трамвайні вагони, тролейбуси, фотоапарати, річкові судна, морські риболовецькі траулери, мотоцикли, екскаватори, баштові крани, верстати-автомати, електронно-обчислювальні машини, телевізори, деталі до тракторів і сільськогосподарських машин, медичну апаратуру, кіноапаратуру тощо. На підприємствах міста відбувається конверсія військово-промислового комплексу країни. У Києві працюють великі заводи, об'єднання і акціонерні товариства: «Арсенал», «АТЕК», авіаційне, верстатобудівне, «Електронмаш», «Точелектроприлад», «Київторгмаш», «Більшовик», «Медапаратура», мотоциклетний завод, «Укркабель», «Буддормашина» та багато інших.
Значного розвитку дістали хімічна, легка, харчова, будівельна та поліграфічна промисловість. Хімічна і нафтохімічна промисловість представлена підприємствами, що випускають хімічні волокна, лаки і фарби, хімічні і гумотехнічні вироби, медичні препарати, отрутохімікати тощо.
У місті є підприємства практично всіх галузей легкої промисловості. Виділяються Київський і Дарницький шовкові комбінати, швейна фабрика, трикотажна фабрика «Киянка», трикотажне, швейні та шкіряне об'єднання, експериментальне взуттєве об'єднання «Київ» тощо.
Багатогалузева харчова промисловість представлена молокозаводами, млинами, хлібозаводами, кондитерською, макаронною фабриками, елеваторами, пивними, винними, безалкогольних напоїв заводами тощо. В місті є підприємства, що виробляють дріжджі, молочну кислоту, маргарин. Працюють потужний Дарницький м'ясокомбінат, інші підприємства м'ясної промисловості.
У місті добре розвинута будівельна індустрія. Працюють три домобудівних комбінати, заводи азбоцементних виробів, підприємство «Будіндустрія» тощо. В Києві багато деревообробних і меблевих підприємств. Серед них виділяються меблева фабрика імені В. Н. Боженка, фанерний завод, деревообробний комбінат тощо.
Поліграфічна промисловість представлена кількома комбінатами друку і книжковими фабриками.
Київ має велике значення як столиця Української держави, культурний, освітній, науковий, релігійний, туристичний центр (мал. 113).
Мал. 113. Київ. Стара частина міста – Андріївський узвіз
Які органи державної влади зосереджено в Києві? Як змінилися функції міста після проголошення Україною незалежності? Які архітектурні пам'ятки Києва мають світову славу? Які знищено за радянський час? Пригадайте з історії середніх віків, які храми давніші: Франції, Росії, Німеччини чи України.
Значним багатогалузевим промисловим центром Київського промислового вузла є місто Бровари (87 тис. чоловік). Тут знаходяться заводи порошкової металургії, алюмінієвих будівельних конструкцій, світлотехнічний нестандартного комунального устаткування, ремонтно-механічний, торгового обладнання, пластмас. Працюють підприємства харчової, легкої та деревообробної промисловості.
Фастів (55 тис. чоловік) – великий залізничний вузол Київської області, багатогалузевий промисловий центр з переважанням машинобудування. До цієї галузі належать заводи міста: хімічного машинобудування, газомазутних пристроїв і газовикористовуючої апаратури, електротермічного устаткування. Розвинута легка (швейна фабрика) промисловість і деревообробна (меблева фабрика). Є завод споживчої тари, кілька підприємств харчової промисловості і будівельної індустрії.
Бориспіль (53 тис. чоловік) є промисловим центром Київського промислового вузла. Місто знаходиться на схід від Києва на авто- та залізничній магістралях, що сполучають столицю з Харковом. Поблизу розташований найбільший аеропорт України – Бориспіль. У місті розвинуті: легка, харчова промисловість і будівельна індустрія. Працюють швейна і ворсова фабрики, молочний і продовольчих товарів заводи, завод залізобетонних виробів тощо.
На північний захід від Києва розташований Ірпінь (40 тис. чоловік) – промисловий і рекреаційний центр. В місті налагоджене виробництво будівельних матеріалів. Є меблева і шкіргалантерейна фабрики, підприємства харчової промисловості, завод «Ірпіньторфмаш». У місті і в навколишніх населених пунктах (Буча, Ворзель) багато санаторіїв і будинків відпочинку.
На південний захід від Києва знаходиться Боярка (40 тис. чоловік) – промисловий і рекреаційний центр. В місті є машинобудівний завод «Іскра», швейна фабрика, підприємства харчової промисловості, кілька санаторіїв і будинок відпочинку. (Чому поблизу Києва виникли рекреаційні центри? Якими чинниками це визначається?)
На південний захід від Києва знаходиться Васильків (36 тис. чоловік) – багатогалузевий промисловий центр з розвинутим машинобудуванням і переробною ланкою АПК. Машинобудування представлене заводом холодильників та заводом «Електропобутприлад». У місті дістала розвиток шкіряна промисловість: шкіряне об'єднання та шкіряний завод. Серед інших підприємств відомими є фабрика художніх виробів і майоліковий завод. Є кілька підприємств харчової промисловості. Виробляють тут і будівельні матеріали.
На Дніпрі, за 12 км на північ від Києва, розташоване місто Вишгород (19 тис. чоловік). Тут знаходяться Київська ГЕС і Київська ГАЕС, завод залізобетонних виробів.
◄ Столичний економічний район (частина 3)
Зміст підручника "Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України 8-9 клас"