Масляк П. О., Шищенко П. Г.

Причорноморський економічний район (частина 5)

До складу Сімферопольського промислового вузла входять Сімферополь (358 тис. чоловік), навколишні селища. Провідною галуззю промисловості є машинобудування і металообробка (заводи: «Сільгоспдеталь», «Сантехпром», електромашинобудівний, а також виробничі об'єднання: «Кримпродмаш», «Пневматика», «Фотон»). Розвинуті легка і харчова промисловість. Підприємствами легкої промисловості є швейне, трикотажне та взуттєве об'єднання, шкіряно-галантерейна та текстильно-художніх виробів фабрики. Багато в місті і підприємств харчової промисловості: науково-виробниче об'єднання «Ефіролія», два консервних заводи, кондитерська і макаронна фабрики, тютюново-ферментаційний комбінат тощо. Є підприємства хімічної промисловості (заводи побутової хімії і пластмас). Як і в кожному великому місті, розвинута будівельна індустрія: виробничі об'єднання «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром» та ін.

До Севастопольського промислового вузла належить Севастополь (375 тис. чоловік) – багатогалузевий промисловий вузол. З машинобудівних підприємств відомі: ВО «Севастопольський морський завод», приладобудівний завод та ін. Провідною галуззю міста є харчова промисловість, у тому числі рибна і рибоконсервна. Найбільшими підприємствами галузі є ВО «Атлантика», м'ясо- і хлібокомбінати, молочний, безалкогольних напоїв заводи тощо. Легка промисловість представлена фабриками: трикотажною, спортивних виробів і швейною. Розвинута деревообробна і будівельна промисловість.
Центром Керченського промислового вузла і портом на сході Криму є Керч (183 тис. чоловік). Провідні підприємства міста – залізорудний комбінат (гірничорудна промисловість), завод «Затока» (суднобудування), завод імені П.Л. Войкова (чорна металургія) і ВО «Керчрибпром». Значного розвитку досягла промисловість будівельних матеріалів (заводи: Азовський, Кіровський і Приморський будівельних матеріалів, залізобетонних виробів, склоробний комбінат «Кварц»). Працює кілька підприємств легкої і харчової промисловості.

До Саксько-Євпаторійського промислового вузла входять Євпаторія і Саки.
На заході Криму знаходиться Євпаторія (115 тис. чоловік). Це великий курортний центр з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами тощо. Євпаторія – це морський порт. Найбільш розвинута тут харчова промисловість: рибний, хлібний, молочний, пивобезалкогольних напоїв заводи, м'ясокомбінат, харчосмакова фабрика.
Саки (35 тис. чоловік) – грязьовий і кліматичний курорт неподалік від Євпаторії. Природними лікувальними чинниками міста є мульова грязь і ропа Сакського озера. В місті знаходяться хімічний завод та завод мінеральних вод, підприємства харчової, легкої промисловості та будівельної індустрії.
Найбільшим курортним центром на Південному березі Криму є Ялта (90 тис. чоловік) – морський порт і центр туризму. Основний природний лікувальний чинник – субтропічний клімат середземноморського типу. Тут переважає харчова промисловість: рибокомбінат, тютюново-ферментаційний, молочний, безалкогольних напоїв заводи. Виробляють також сувеніри, головні убори тощо.
Промисловим центром району є Феодосія (87 тис. чоловік) – місто, розташоване в південно-східній частині Кримського півострова, на березі Чорного моря. Це – морський порт і залізнична станція. Тут переважає харчова і легка промисловість: м'ясо- і хлібокомбінати, молочний і пивобезалкогольних напоїв заводи, тютюнова фабрика, радгосп-завод. До легкої промисловості належать панчішна та іграшок фабрики. В місті також працюють комбінат будматеріалів, завод «Буддеталь», меблевий комбінат і офсетна фабрика. Місто відоме картинною галереєю імені І. К. Айвазовського.

У Причорноморський район ввозиться продукції більше, ніж вивозиться.
На характер зв'язків Криму з іншими районами країни накладає відбиток недостатня забезпеченість півострова багатьма видами природних ресурсів, особливо водою. Тому сюди з материкової частини країни надходять вода, електроенергія, вугілля, машини і технологічне обладнання, продукція легкої промисловості тощо.
У свою чергу з Криму до інших районів країни відправляють виноград, вина, фрукти, агломерат, тракторні причепи, трояндову і лавандову олію, устаткування для харчової промисловості, рибу і рибні консерви, морські судна тощо.
Найважливішими для Причорноморського району є проблеми екології, раціонального використання природних умов і ресурсів, зокрема води. Вода в посушливі області Причорномор'я надходить каналами (знайдіть їх на карті). Але вони дуже недосконалі, це призводить до великих її втрат. Через погану дренажну систему, надмірність використання відбуваються засолення зрошуваних земель, їх підтоплення та заболочування, що знижує врожайність і погіршує якість сільськогосподарської продукції.
Крім того, вода, що використовується для зрошення ланів, часто дуже забруднена промисловими та іншими стоками. Є проблеми з використанням території району з рекреаційною метою. Тут увійшли в суперечність розміщення і розвиток важкої промисловості та створення великого портового господарства з рекреаційною цінністю території.
Бездумна експлуатація природних ресурсів району уже призвела до фактичної втрати знаменитої сакської грязі, лікувальне значення якої велике.
Досі не вирішено проблему видобування гальки на пляжах і вапняків у кар'єрах Криму, що також негативно позначається на природі курортного району і не сприяє нормальним умовам відпочинку.
Розміщення великих військово-повітряних і морських баз у курортних містах, шумове забруднення, що в десятки разів перевищує допустимі норми, унеможливлюють лікування в Криму нервових захворювань, гіпертонії, хвороб шлунку тощо.

Запитання і завдання

1. Схарактеризуйте особливості географічного положення Причорноморського району.
2. У чому специфіка географічного положення району щодо спеціалізації його машинобудівної промисловості?
3. Назвіть найбільше підприємство легкої промисловості Причорномор'я.
4. Позначте на контурній карті найбільші портові міста району.
5. Які перспективи, на вашу думку, розвитку рекреаційного господарства Причорноморського району?
6. Які екологічні проблеми є в районі?