Геоекологічна ситуація в Україні (частина 4)

Найбільшої шкоди природному середовищу завдала катастрофа на Чорнобильській АЕС, що набула глобального характеру. Під час вибуху четвертого реактора виділилося 10-12% летких радіонуклідів йоду, цезію і телуру, 3-6% тугоплавких радіонуклідів барію, стронцію, плутонію. Викид 50 млн кюрі техногенних радіонуклідів, у тому числі довгоживучих – цезію-137, стронцію-90, радію-226 – у повітря, водойми (переважно річки Прип'ять та Дніпро), на поверхню ґрунту призвів до радіаційного забруднення майже 20% території України. Наявність стронцію-90 виявлено на тих же територіях, де і цезію-137, з тією різницею, що стронцієві плями трапляються, крім того, ще і в східному напрямі від Чорнобильської АЕС.
Радіоактивні опади випали переважно в Білорусі, Україні і Брянській області Російської Федерації. Радіоактивність поверхні зафіксовано у багатьох інших країнах. В Україні дуже забрудненими є 5 млн гектарів. На цій території проживає 2,4 млн чоловік. У 18 областях України в окремих пунктах у ґрунті виявлено дуже великі концентрації плутонію-239, -240. Найбільша кількість таких точок у Чернігівській області.
На екологію півдня України впливає надходження радіонуклідів із зрошувальними водами р. Дніпра, в донних відкладах водосховищ якого вони накопичились.
Внаслідок радіоактивного забруднення великих площ на території України виник регіон, у межах якого є загроза довгострокового надходження радіонуклідів у сільськогосподарську продукцію, поверхневі й ґрунтові води, загроза вторинного забруднення атмосфери, довгострокового опромінювання населення, що там проживає.
У Законі «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» визначено категорії зон радіоактивно забруднених територій: 1) відчуження, звідки населення евакуйоване в 1986 p.; 2) безумовного (обов'язкового) відселення; 3) гарантованого добровільного відселення; 4) посиленого радіаційного контролю.
Зона обов'язкового відселення охоплоє 92 населених пункти, зона гарантованого добровільного відселення – 835, зона посиленого радіоекологічного контролю – 1288 населених пунктів.

Отже, техногенний вплив на довкілля України значний і різноманітний за видами, інтенсивністю, поширенням по території. Для його оцінки застосовують метод картографування. На карту наносять показники забруднення окремих компонентів природного середовища. Це дає змогу виділити території з різними сумарними показниками їх еколого-географічного стану.
Забруднення повітря оцінюється за основними забруднювачами (пил, сірчаний газ, оксид азоту (IV), оксид вуглецю) і специфічними забруднювачами. Забрудненість поверхневих вод обчислюють за басейнами основних річок з урахуванням стану вод, їх токсичних властивостей і санітарних характеристик. Під час визначення стану ґрунту до уваги беруть умовну дозу пестицидів з урахуванням здатності ландшафтів до самоочищення, а також кількість внесених пестицидів і мінеральних добрив.

Вивчення забрудненості повітря, води, ґрунту за картою (мал. 120) з урахуванням можливого його впливу на життєдіяльність людини дало змогу виділити такі регіони:
1) відносно екологічно комфортні території з невеликим перевищенням нормативів забруднення природних ресурсів (а – умовно чисті; б – помірно забруднені);
2) екологічно некомфортні території з перевищенням допустимих нормативів (в – забруднені; г – дуже забруднені);
3) екологічно дискомфортні території із значним перевищенням допустимих нормативів (д – надзвичайно забруднені з посиленням ризику для здоров'я людей; е – екологічної біди).

Мал. 120. Геоекологічна карта України

Картографічний аналіз показав, що території з характеристикою д займають близько 15% території країни. Це – південь Херсонської області і північна частина Автономної Республіки Крим. Території екологічної біди (е) охоплюють 30-кілометрову зону ЧАЕС. Характеристика д стосується в основному територій постійного радіоактивного контролю місцевості, а також Донецької, півдня Луганської, Дніпропетровської, східних районів Кіровоградської, значної частини Чернівецької областей, південного узбережжя Миколаївської, Херсонської, Запорізької та східних районів Криму.
Таким чином, карта відображає геоекологічну ситуацію на території України в цілому, а також в окремих її регіонах.

Запитання і завдання

1. Якими чинниками зумовлюється кризова геоекологічна ситуація в Україні?
2. Схарактеризуйте стан забрудненості атмосфери в Україні.
3. За картами визначте, в басейнах яких річок розташовані основні забруднювачі їх вод.
4. Які є чинники забруднення акваторій Чорного і Азовського морів?
5. За рахунок чого забруднюються верхні шари геологічних порід?
6. Як і чому забруднюються ґрунти України?
7. Як вплинула на довкілля катастрофа на Чорнобильській АЕС?
8. Які зони виділяють за показниками радіоактивної забрудненості?
9. Проаналізуйте карту геоекологічної ситуації в Україні, з'ясуйте регіональні відмінності в сумарному впливі на довкілля.