Земля Бранденбург і Берлін - столиця Німеччини (ФРН)

Внутрішні відмінності й міста Німеччини

Бранденбург і Берлін. Земля Бранденбург є ядром, навколо якого утворилась Німеччина.

Центр цієї історичної області – місто Берлін. Заснований 760 років тому на Північнонімецькій низовині, між річками Ельба і Одер, він в 1486 р. став столицею Бранденбурзького герцогства (з 1701 р. – королівство Пруссія). Проголошення в 1871 р. Берліна столицею Німецької імперії дало величезний поштовх для його розвитку. За короткий час він перетворився на місто світового значення з широкими столичними, фінансово-торговими, управлінськими, транспортними, науково-культурними і промисловими функціями.
У 20-х роках XX ст. Берлін претендував на роль культурної столиці Європи. В 1936 р. в ньому відбувалися Літні Олімпійські ігри. В 1939 р. населення Берліна становило 4,3 млн. чоловік і він за масштабами своєї діяльності не поступався таким містам, як Лондон чи Париж.
У промисловості Берліна до другої світової війни головною галуззю господарства була новітня на той час електротехніка (1/2 промислового персоналу міста). В цьому відношенні з Берліном могли змагатися хіба що Нью-Йорк або Чикаго. Саме в Берліні виникли такі гіганти електротехнічної галузі, як корпорації «Сіменс АГ» і «АЕГ». Важливе місце в Берліні займали також загальне машинобудування, поліграфія, фармацевтика, швейна і харчова промисловість. Ця структура мало змінилася і зараз.
Після поразки Німеччини у другій світовій війні Берлін виявився розділеним на Західний Берлін, що отримав спеціальний статус і в 1961 р. був обнесений «Берлінським муром», і Східний Берлін, який став столицею НДР. Місто, як єдине ціле, опинилося в ненормальних умовах. Населення його перестало зростати, хінтерланд був спотворений, метрополітенська зона (передмістя) взагалі не розвивалася, частина функцій перейшла до інших центрів, решта існувала в урізаному вигляді. Знесення «Берлінського муру» і повернення місту функцій столиці об'єднаної Німеччини знову перетворює його на метрополію світового масштабу. За прогнозами, коли повністю відновляться функції Берліна як столиці, населення його становитиме 4-5 млн. чоловік (в 1994 р. – 3,4 млн. чоловік).
Берлін виник на правому березі річки Шпре (басейн Хафеля і Ельби). Сучасне місто має кільцево-радіальну планіровку. Одну п'яту його площі займають парки, ліси і озера. Промислові райони простяглися або вздовж залізниць, або вздовж Шпре і Хафеля. Найбільша концентрація промислових підприємств має місце у північно-західній і південно-східній частинах міста.
В другій світовій війні Берлін, особливо його історичний центр, був майже повністю зруйнований. За час роз'єднаного Берліна в ньому склалися і функціонували два окремих центри: один на заході, другий на сході. Об'єднання Німеччини і Берліна потребує створення нового єдиного урядового і нового єдиного ділового центрів. Місцем для них обрано стик двох колишніх окремих частин. Масштаби будівництва, що розпочалось, – одні з найбільших у світі.
У Берліні велика кількість наукових, освітніх і культурних установ, розважальних закладів. Зосереджені вони переважно в історичному центрі, або південно-західній частині міста. З історичних, архітектурних і культурних пам'яток, які збереглися або відновлені, найбільше значення мають вулиця Унтер ден Лінден, Бранденбурзькі ворота, будинок Рейхстагу, парк Тіргартен, палац Шарлоттенбург і музейний острів з усесвітньо відомими археологічними і художніми колекціями. В околицях Берліна знаходиться Потсдам – колишня літня королівська резиденція, місто палаців і парків.