Південь Індії. Міста Ченай (Мадрас), Бангалор і Вішакхапатнам

Індія

Внутрішні відмінності й міста Індії

Південь. До його складу входять штати Андхра-Прадеш, Тамілнад, Карнатака, Керала та острови в Аравійському морі і Бенгальській затоці. На них припадає 19% території і 23% населення Індії. Південна Індія – це низовини Малабарського та Коромандельського берегів, південні гірські масиви і розташована між Західними та Східними Гатами частина Декану.
На відміну від індоарійської півночі Південну Індію часто називають дравідською. На півночі й заході Індії переважають народи південної гілки європейської раси. Розмовляють вони індоарійськими мовами індоєвропейської мовної сім'ї. Народи Південної Індії становлять перехідну форму між європеоїдною та екваторіальною расами і розмовляють мовами дравідської мовної сім'ї. Гадають, що дравіди населяли Індостанський субконтинент ще до того, як у II тисячолітті до н.е. в Пенджаб, а потім і в долину Гангу почали проникати з північного заходу скотарські племена аріїв. Уже в давнину в Південній Індії існували держави з високим для свого часу рівнем цивілізації. Пізніше вони стали важливими історичними ядрами сучасної Індії. У середні віки Південна Індія менше зазнавала мусульманських вторгнень і їх впливу. Вона надзвичайно багата на пам'ятки індуїзму в їх чистому вигляді. Особливо багатий Південь на храмові індуїстські комплекси.
Структура сільського господарства Півдня обумовлена різноманітністю природного середовища. На узбережжях домінує рис. На Декані – просо, а з непродовольчих – бавовник. Висока концентрація цукрової тростини, олійних культур, в першу чергу арахісу і тютюну. Південь – головний район плантаційних культур.
Проблема зрошення на Півдні є такою ж гострою, як і на Північному Заході і Заході. Воно бажане навіть у штаті Керала, клімат якого наближається до екваторіального і де майже немає сухого сезону. Продуктивність суходільного землеробства Деканського нагір'я значно менша за середньоіндійський рівень. У цілому на Південну Індію припадає більш як 1/5 зрошуваних земель країни. Найрозвинутішою іригаційна мережа є на Коромандельському узбережжі в пониззях річок Кавері, Крішни і Годаварі. Вона зрошує один з найдавніших осередків землеробської культури і належить до найпотужніших у світі. Завдяки їй Коромандельський берег у штатах Тамілнад і Андхра-Прадеш менше від інших рисових районів залежить від примх мусонів і поступово перетворюється на «рисову житницю» з надлишками зерна.
Обсяг промислового виробництва на Півдні менший, ніж на Заході і Північному Сході. Мінеральні ресурси тут досить різноманітні, але вузькість паливно-енергетичної бази стримує їх використання і розвиток промисловості в цілому. Найзначнішим енергетичним ресурсом є гідроенергія. Використовують також родовища місцевих лігнітів. Важливими галузями промисловості є легка і харчова. Покладено початок металургії і машинобудуванню. Головні міста Півдня – Ченай, Бангалор і Вішакхапатнам.
Ченай (Мадрас, 7 млн. жителів) заснований в 1639 р. як опорний пункт англійців на півдні Індії. Згодом місто перетворилося на один з трьох головних центрів англійського панування і стало важливим портом і промисловим центром. Зараз Ченай – третій за значенням торгово-фінансовий, промисловий, транспортний і культурний центр Індії. Старі галузі його промисловості пов'язані з переробкою сільськогосподарської продукції. Тепер розвивається машинобудування, нафтопереробка і нафтохімія. Налагоджено виробництво дизельних двигунів, автомобілів, велосипедів, пасажирських вагонів, приладів і засобів зв'язку.
Бангалор (5 млн. жителів) розташований на плато на висоті 900 м н.р.м. і відзначається здоровим і рівним кліматом. Колись тут селилися англійці та англо-індійці. Місто добре сплановане. Розвиток ще в колоніальну епоху «чистих» виробництв сприяв появі кваліфікованої та освіченої робочої сили. Після проголошення незалежності Індії все це стало основою появи тут новітніх галузей, наукових і навчальних закладів. Тут виробляють верстати, електротехніку, електронні прилади, включаючи ЕОМ, літаки і ракети. Район Бангалора отримав назву «Силіконового плоскогір'я», в місті відбуваються міжнародні авіасалони, це осередок обчислювальних Установ і космічних досліджень. Перелічені види діяльності є Новими для Індії. Їх зосередження в Бангалорі зробило його важливим швидкозростаючим центром.
Вішакхапатнам – порт на березі Бенгальської затоки. Економічно він пов'язаний з Центром і Північним Сходом. За вантажообігом порт вийшов на друге місце після Мумбаю. Через нього експортується залізна руда і марганець, проходить міжнародна морська контейнерна лінія Токіо – Роттердам. Тут найбільше в країні суднобудування, створюються нафтопереробка, нафтохімія, функціонує металургійний комбінат.