Північний Китай. Хуанхе
Китай
Внутрішні відмінності й міста Китаю
Старий китайський досвід організації території базується на принципі об'єднання в одне ціле однорідних територій з повним самозабезпеченням. Після 1949 р. підходи до районування Китаю декілька разів змінювалися. Зараз знову пропонується схема, за якою кожен сектор узбережжя (таких секторів 7) повинен впливати на відсталу внутрішню територію, яка прилягає до нього. В даному підручнику Китай розглядається за традиційною схемою: на Сході – Північний Китай, басейн Янцзи, Південний Китай і Дунбей, на Заході – Внутрішня Монголія, Сіньцзян і Тибет з Цинхаєм.
Рисунок. Провінції та райони Китаю
Північний Китай. Ця територія на півночі обмежена Великим Китайським муром, а на півдні – хребтом Ціньлін і річкою Хуанхе. Вона включає міста Пекін і Тяньцзінь, 6 провінцій і Нінся-Хуейський автономний район. Площа її – 1,5 млн. км кв., населення -350 млн. чоловік (16% площі і 30% населення країни). На район припадає 27% сільськогосподарського і 30% промислового виробництва.
Головними природними елементами Північного Китаю є Лесове плато, річка Хуанхе і Північнокитайська, або Велика Китайська рівнина. Лесове плато в провінціях Шаньсі і Шеньсі – це 600 тис км кв. п'ятдесятиметрової товщі лесу – продуктів руйнування твердих порід Центральної Азії. Хуанхе («Жовта ріка») – одна з найбільших річок світу з максимальним твердим стоком (34 кг мулу на 1 м куб. води). Велика Китайська рівнина, що разом з Індо-Гангською рівниною становить найбільший у світі масив алювію, є конусом виносу Хуанхе. Її розміри 600 х 900 км. Північний Китай – місце давніх поселень людей і один з найгустіше заселених районів світу. Він також відомий своїми екстремальними природними явищами – посухами, повенями, землетрусами. Землетрус у районі Ордосу в 1556 р. поховав 830 тис. чоловік. Хуанхе сім разів міняла своє русло. Під час повені 1887 р. загинуло 900 тис. чоловік. Історія Північного Китаю є історією боротьби людини з Хуанхе. Тепер річка відгороджена дамбами (загальна їх протяжність перевищує 5000 км). Система дамб – дуже складна гідротехнічна споруда, вона включає внутрішні, поперечні, зовнішні і страхуючі дамби, потребує безперервного догляду та ремонту. Дно Хуанхе в межах рівнини лежить на 3-10 м вище від оточуючої місцевості.
Північний Китай є найважливішим політичним, історичним і культурним ядром країни, важливим сільськогосподарським, а після 1949 р. і промисловим районом.
Він лежить на стику помірного і субтропічного поясів, континентального і мусонного клімату. Річна кількість опадів становить 400-900 мм. Літо дуже жарке і вологе, зима суха і холодна. Хуанхе до Кайфина і північ затоки Бохайвань замерзають. Родючі лесові грунти – головне багатство території. Розораність досягає 45- 60%. Широко практикується штучне зрошення за допомогою каналів і колодязів. Упродовж року отримують один-два врожаї. Велика Китайська рівнина – один з найбільших у світі районів озимої пшениці, бавовнику, арахісу, тютюну, груш, абрикосів і винограду, свинарства і птахівництва. З робочої худоби – коні, воли і віслюки.
Кустарно-ремісниче і текстильне виробництво Північного Китаю після 1949 р. доповнене важкою промисловістю. Район має найкращу енергетичну базу в країні. Вона представлена кам'яним вугіллям провінцій Шаньсі і Хебей (найбільший центр Датун), нафтою провінції Шаньдун і ГЕС на Хуанхе. Зручне поєднання покладів кам'яного вугілля і залізних руд сприяло розвитку чорної металургії (центри Тайюань і Баотоу). Різноманітне машинобудування та хімічні виробництва виникли в Пекіні, Тяньцзіні, Ціндао та інших містах. Промисловість східної частини Північного Китаю – важлива ланка промислової зони, яка створюється навколо затоки Бохайвань.
У Північному Китаї розрізняють три частини: східну (до Кайфина), середню (між Кайфином і Сіанем) і західну (провінція Ганьсу). Найбільш розвиненою є східна частина, яка практично збігається з усією Великою рівниною. Вона передує як за кількісними, так і за якісними показниками. Тут найвищі густота населення і концентрація економічної діяльності, найбільші міста. Серед них Пекін, Тяньцзінь і Ціндао.
◄ Нематеріальна діяльність Китаю
Зміст підручника "Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія"
Пекін - столиця Китаю. Міста Тяньцзінь, Ціндао, Сіань і Ланчжоу ►