Юрківський В. М.

Острів Хоккайдо. Міста Саппоро і Хакодате. Тохоку. Місто Сендай

Японія

Внутрішні відмінності й міста Японії

Внутрішні відмінності й міста Японії найкраще розглядати за чотирма великими островами і районами Хонсю.

Рисунок. Префектури і райони Японії

Хоккайдо. Другий за площею острів і найпівнічніша частина країни, різко відмінна від «Хонті» – власне Японії. Його частка в країні: територія – 21%, населення – 5% (середня густота – 67 чоловік на 1 км кв.). Продукція промисловості становить 2%. Головна риса – довга, холодна і сніжна зима. Стара назва острова – Едзо («дикий»). Від Хонсю його відокремлює протока Цугару завширшки 17 км з дуже нестійкими погодними умовами. До революції Мейдзі Хоккайдо був «нічийною» землею, населеною айнами. Тільки в 1869 р. його офіційно проголосили японською територією. Колонізували його напіввійськовими методами.
Острів відзначається «багатством» землі і підвищеною часткою первинних видів діяльності. Середній розмір ферм тут найбільший – 5 га, є луки і пасовища. Серед сільськогосподарських культур нетипові для мусонної Азії овес, трави, льон, цукрові буряки, картопля. Добувають кам'яне вугілля й різні руди. Важливими для всієї Японії є рис, риба, пиломатеріали, целюлоза, а останнім часом – молоко і м'ясо великої рогатої худоби. В обробній промисловості виділяються базові галузі – металургія, деревообробна і целюлозно-паперова. Населення і господарська діяльність зосереджені на рівнині річки Ісікарі і прибережних рівнинах. Головним містом є Саппоро, портом – Хакодате.
Хоккайдо відомий вулканічною діяльністю. В цьому відношенні його ставлять в один ряд з Аляскою, Єллоустоном, Ісландією, Камчаткою та Новою Зеландією. П'ять національних парків, вулкани, 15 гарячих джерел, ведмеді, зимові свята і зимові види спорту – головна принада для туристів. У 1972 р. в Саппоро відбулись Зимові Олімпійські ігри. На Хоккайдо мешкають айни – найдавніше населення Японії, їх лише 16 тис. чоловік.

Тохоку – це шість північних префектур острова Хонсю. Їх місце в Японії: територія – 18%, населення – 8% (середня його густота – 146 чоловік на 1 км кв.), продукція промисловості – 5%. За природними умовами і багатствами, географічним положенням, історією та господарством – це перехідна зона від Хоккайдо до тропічної Японії. Клімат тут помірний, більша частина площі зайнята гірським хребтом Оу, населення і його господарство зосереджені на прибережних рівнинах, найбільшою з них є Кітакамі (Сендай). Тохоку – «рисова житниця», тут збирають 3/10 врожаю цієї культури. Крім рису, район постачає країні фрукти помірного поясу (яблука, груші), молоко і м'ясо великої рогатої худоби, рибу, лісоматеріали і гідроенергію. На відміну від Хоккайдо, в Тохоку особливо в його південних, ближчих до Токіо префектурах, швидко розвивається електронне машинобудування і атомна енергетика. Найбільше місто району – Сендай. Тохоку багатий на гарячі джерела, а серед його ландшафтів – один з «трьох краєвидів» Японії – Мацусіма – поєднання моря, скелястих туфових островів і сосни.