Країни Латинської Америки. Природні умови Латинської Америки

Латинська Америка

Місце Латинської Америки у світі

Латинською Америкою називають територію обох Америк, яка лежить на південь від США. Площа цього регіону 20,5 млн. км кв. (або 15% суходолу), населення 482 млн. чоловік (8,3% населення Землі).
Латинська Америка, як і весь Новий Світ, була невідома народам Європи, Африки та Азії до кінця XV ст. і розвивалась відокремлено від Старого Світу. До появи європейців регіон був населений індіанцями, які вже мали свої державні утворення і сформували унікальну, на той час дуже високу цивілізацію. Поява європейських завойовників перервала їх самостійний розвиток. В XVI ст. Латинська Америка була перетворена на колонії Іспанії та Португалії. Великобританія, Франція і Нідерланди дістали лише невеликі території, переважно острови у Вест-Індії. Звільнення від іспанського та португальського панування відбулося в першій третині XIX ст., решта колоній стала самостійною тільки після другої світової війни.

Рисунок. Райони Латинської Америки

Зараз у регіоні 33 самостійні держави. 13 територій, всі вони, за винятком Французької Гвіани, є малими островами, залишаються володіннями Великобританії, Франції, Нідерландів і США. Географічне положення Латинської Америки характеризується віддаленістю від Європи, Африки та Азії і, навпаки, близькістю до США У світовому масштабі це зона впливу США.
Країни Латинської Америки належать до економічно слаборозвиненого світу. Хоча в цілому вони стоять на вищому ступені, ніж країни Африки і основна маса слаборозвинених країн Азії. Причини криються в більш тривалому періоді самостійного розвитку і тісніших зв'язках із Західною Європою та США.
Латинську Америку поділяють на Мексику, Центральну Америку, Вест-Індію (разом їх об'єднують в Месоамерику), Андські країни, Південь Південної Америки (так званий «Південний конус») і Бразилію з Гвіанами. Найбільшою країною в регіоні є Бразилія (див. табл. 7). Всі латиноамериканські країни, за винятком Болівії і Парагваю, мають вихід до моря.

Таблиця 7. Райони та країни Латинської Америки

* ІРЛП – місце країни серед 177 країн за 1997 р.

Господарська оцінка природних умов і ресурсів Латинської Америки

У рельєфі Латинської Америки виділяються гірська система Кордильєри-Анди, Мексиканське нагір'я, Гвіанське і Бразильське плоскогір'я, низовини – Орінокська, Амазонська і Ла-Платська. Регіон перетинається екватором і двома тропіками та знаходиться в екваторіальному, субекваторіальному і тропічному поясах. Крайній південь за межами 40° пд.ш. – субтропіки. Гірські райони мають висотну поясність.
Більша частина площі зайнята горами та плоскогір'ями, менше 1/5 території можна віднести до категорії низовин. Порівняно з часткою свого населення в світі Латинська Америка має більшу частку світового суходолу, продуктивних земель, мінеральних (без палива), лісових і, особливо, водних ресурсів. Порівняно бідна вона на паливні ресурси. Зрозуміло, що всі ці ресурси розміщені нерівномірно: одні країни є більш багатими, інші – менше. Для Латинської Америки, як і для інших регіонів світу, актуальними є проблеми, пов'язані з надмірним зведенням лісів та ерозією грунтів. Тихоокеанське узбережжя є зоною сейсмічної активності та вулканізму.