Хімічна промисловість України (частина 3)

Найбільшого розвитку і територіального зосередження хімічна промисловість набула в Донбасі, Придніпров'ї і Передкарпатті. (Пригадайте, яка сировинна база для розвитку галузі є в кожному із названих районів.)
Орієнтуючись у своєму розміщенні на певну сировину, споживача, трудові ресурси, хімічні підприємства утворюють промислові центри і вузли. Поступово хімічні заводи «обростають» супутніми, допоміжними й іншими виробництвами. Особливо це стосується великих гірничохімічних комбінатів. Під час комплексної переробки сировини, як правило, поблизу розвивається невиробнича сфера. (Пригадайте, в яких галузях також поширена комплексна переробка сировини. Чому? )
Розміщуючись у промислових вузлах, підприємства хімічної промисловості переробляють відходи різних галузей господарства, поліпшуючи екологічну обстановку і підвищуючи ефективність виробництва.
Вузли хімічної промисловості особливого розвитку дістали в районах видобутку хімічної сировини. Окремі з них складаються з багатьох підприємств, розміщених у територіальній близькості, мають прямі виробничі або опосередковані довкіллям зв'язки (під'їзні шляхи, водні ресурси).

Чи будуть мати хімічні заводи опосередковані довкіллям зв'язки, якщо вони використовують трудові ресурси, під'їзні шляхи, водні ресурси одного і того ж населеного пункту?

Великі вузли хімічної промисловості сформувалися в Передкарпатті і Донбасі. В Передкарпатті найбільшими є Дрогобицько-Роздольський і Калусько-Долинський. До Дрогобицько-Роздольського вузла входять ВО «Сірка» в Новому Роздолі, виробництво калійних добрив у Стебнику, хімічні підприємства і виробництва в Бориславі, Жидачеві, Стрию, нафтопереробка у Дрогобичі і Дашаві, а також завод технічного вуглецю.
Калусько-Долинський вузол об'єднує підприємства Калуша, Долини, Вигоди і Рожнятова. Крім виробництва калійних добрив, магнію на ВО «Оріана» у Калуші до складу вузла входять гірничодобувна, газова, нафтопереробна та інші галузі.
У Донбасі на базі використання відходів чорної і кольорової металургії, а також природної хімічної сировини сформувалися Слов'янсько-Артемівський, Лисичансько-Рубіжанський, Горлівський, Маріупольський вузли хімічної промисловості. Особливо потужним є Лисичансько-Рубіжанський вузол у Луганській області. (Яка сировинна база цього вузла? Які підприємства тут діють?)
Слов'янсько-Артемівський вузол має. своєрідну для Донбасу сировинну базу. (Які підприємства вузла вам відомі? Яку продукцію вони випускають?) В Горлівському вузлі на базі коксохімії виробляють азотні добрива. Маріупольський вузол спеціалізується на випуску лаків і фарб.
Вузол хімічної промисловості утворився на основі видобутку і переробки сировини у Присивашші (основою вузла є Красноперекопський промисловий центр).
Хімічна промисловість України, як і решта галузей промисловості, за радянських часів розвивалася, задовольняючи насамперед потреби Москви. Тому її структура нині не зовсім відповідає потребам народного господарства нашої країни. Крім того, у спадок від командно-адміністративної системи країні дісталися підприємства здебільшого із застарілим устаткуванням і мало ефективними очисними системами. Тому розвиток хімічної промисловості України за ринкових відносин починає чимдалі більше залежати від екологічних проблем. Для поліпшення становища потрібні кошти і значні організаційні заходи.

Запитання і завдання

1. Чим відрізняється хімічна промисловість від інших галузей господарства?
2. Які виробництва хімічної промисловості дістали в Україні найбільший розвиток?
3. Яка сировинна база для розвитку хімічної промисловості є в Україні?
4. Які основні види продукції хімічної промисловості випускають у Шостці, Кременчуці, Стебнику, Рівному, Рубіжному, Вінниці?
5. Позначте на контурній карті основні райони хімічної промисловості.
6. Які екологічні проблеми хімічної промисловості нині найгостріші?
7. Яка продукція хімічної промисловості нашої країни експортується?
8. Які проблеми і перспективи розвитку хімічної промисловості?