Ягупов В.В.

Педагогічний такт, його ознаки і складові. Соціальний інтелект

Узагальненим виявом стилю спілкування педагога є педагогічний такт, де акумулюються всі складові педагогічної культури і який є одним із основних показників педагогічної майстерності.

Сутність педагогічного такту полягає в педагогічно доцільному ставленні та впливі педагога на вихованців, в дотриманні почуття міри в спілкуванні з ними, в умінні налагоджувати продуктивний стиль спілкування в педагогічному процесі та в пошані до особистості вихованця. К. Д. Ушинський, який володів справжнім педагогічним тактом, писав, що жоден педагог

«ніколи не може стати хорошим вихователем-практиком без такту....Ніяка психологія неспроможна заступити людині психологічного такту, який незамінний у практиці в силу того, що діє швидко і вмить... і який передбачає приязнь без удаваності, справедливість без прискіпливості, доброту без слабкості, порядок без педантизму і, головне, постійну розумну діяльність».

Основні ознаки педагогічного такту:

  • людяність без зарозумілості;
  • вимогливість без брутальності та прискіпливості;
  • педагогічний вплив без наказів, навіювань, попереджень, без приниження особистої гідності вихованця;
  • вміння висловлювати розпорядження, вказівки та прохання без благання, але і без марнославства;
  • вміння слухати співрозмовника, не виказуючи байдужості та вищості;
  • врівноваженість, самовладання і діловий тон спілкування без дратівливості та сухості;
  • простота в спілкуванні без фамільярності та панібратства, без «показухи»;
  • принциповість і наполегливість без упертості;
  • уважність, чутливість і емпатійність без їх підкреслення;
  • гумор без насмішки;
  • скромність без удаваності.

Отже, педагогічний такт виховується і набувається разом з педагогічною культурою і конкретно виявляється в педагогічній діяльності. Він є показником зрілості педагога як майстра своєї справи. Це сильний засіб, за допомогою якого вихованців можна перетворити на своїх спільників чи, навпаки, суперників. Педагог повинен працювати над формуванням власного педагогічного такту і постійно його вдосконалювати. Як немає межі досконалості, так і немає межі вияву різноманітних і багатогранних сторін педагогічного такту.

Його вдосконаленню сприяє так званий соціальний інтелект – особлива індивідуальна його якість, що дає змогу розуміти дитину, розпізнавати найбільш суттєві її риси, усвідомлювати мотивацію її поведінки.

Соціальний інтелект проявляється як

  • просоціальна спрямованість, готовність до співробітництва, особиста зацікавленість у добробуті інших;
  • соціальна ефективність як очікування успіху в розв'язанні міжособистісних взаємин;
  • емпатійний інтерес та особисте співчуття, які забезпечують декодування невербальних ознак емоційних переживань;
  • адекватне визначення ціннісних аспектів ставлення до себе і до інших.