Ягупов В.В.

Об'єкти виховного впливу: самовдосконалення, самовиховання, воля, перевиховання

15.1. Зміст педагогічного поняття «виховання» як суспільно-історичного явища

Основним смислом і провідною ідеєю всієї виховної роботи має бути формування і постійний розвиток у вихованців мотивації до творчого самовдосконалення позитивних рис своєї особистості й нівелювання негативних. Самовиховання – це свідома діяльність, спрямована на якнайповнішу реалізацію вихованцем себе як особистості, в основі якої лежить мотивація самовдосконалення.

Суттєвим предметом виховного впливу є воля вихованця, за допомогою якої можна значно підсилити ефект виховних впливів, мобілізувати психіку на вдосконалення позитивних та усунення негативних якостей, на постійне самовдосконалення. Воля – це здатність вихованця, що проявляється в самодетермінації та саморегуляції своєї діяльності й різних психічних процесів.

Воля має безпосередній вплив на перевиховання особистості вихованця. Перевиховання – це цілеспрямована робота вихователя з метою усунення недоліків у важковиховуваного або педагогічно занедбаного вихованця. Перевиховання – це позбавлення (в діях, вчинках, способах життєдіяльності) від мотивів і мотивації негідної поведінки, негативних звичок, хибних схильностей, вад характеру та поступова заміна їх на позитивні. Безперечно, ці виховні зусилля вимагають високої педагогічної майстерності, кваліфікованих цілеспрямованих виховних заходів.

Важковиховуваними є такі вихованці, які не піддаються звичайному впливу педагогів та батьків, критично ставляться до виховних зусиль та намагаються діяти на основі «власної моралі», хибних цінностей, норм і правил поведінки. Ці вихованці ще не скоїли правопорушень, але вони потенційно, тобто морально і психологічно, готові до цього.

Педагогічно занедбані вихованці – переважно ті, за якими не було належного догляду в сім'ї та з якими погано працювали в різних навчально-виховних системах. Вони мають суттєві проблеми в навчанні, але не через розумову відсталість, а внаслідок різноманітних причин, наприклад відсутності чіткої методики навчально-пізнавальної діяльності, яка не формувалася під час навчання в школі та інших освітніх закладах, неслухняності, зарозумілості, окремих недоліків характеру тощо. Такі вихованці здебільшого перебувають на обліку в комісіях у справах неповнолітніх при районних та міських Радах народних депутатів, інспекціях у справах неповнолітніх при районних відділах і обласних управліннях МВС, спеціальних дитячих приймальниках.

Вищевикладене свідчить про те, що предметом виховного впливу має бути особистість вихованця з усіма її складовими: біологічними, психічними та соціальними. На цьому базуються основні напрями виховання: професійне чи трудове, національне, розумове, моральне, екологічне, естетичне, фізичне тощо.

Таким чином, провідними та найширшими категоріями теорії виховання є виховання, самовиховання, перевиховання.