Економічні райони України. Економічне районування України

Розділ VII. Економічні райони

Під час вивчення цього розділу ви ознайомитеся:
з територіальною організацією народного господарства і економіко-географічним поділом України на окремі території – економічні райони;
з розвитком економіки кожного економічного району: його географічним положенням, населенням, природними умовами і ресурсами, економічним потенціалом, зв'язками з іншими районами України, а також проблемами розвитку і шляхами їх подолання.

Територіальна організація народного господарства й економічне районування України

Різні частини нашої країни відрізняються одна від одної не тільки природними, а й економічними умовами, трудовими ресурсами. Так, на одній території виробляють метал і машини, на іншій вирощують цукрові буряки чи видобувають вугілля. Спеціалізуючись на виробництві певної продукції, кожна територія забезпечує нею інші частини країни, а одержує те, чого їй не вистачає. Так відбувається обмін результатами праці. Такий поділ праці між окремими територіями чи країнами називається географічним або територіальним.
Спеціалізація окремої території складається історично. З розвитком господарства вона може змінюватись.
Щоб визначити спеціалізацію території, виходять з принципів розміщення виробництва. Чинниками такої спеціалізації є: а) природні умови та ресурси, що сприяють розвитку господарства; б) наявність трудових ресурсів; в) особливості географічного положення, зокрема по відношенню до транспортної мережі; г) галузі господарства, що склалися історично; д) необхідність виконання певного державного завдання.
Внаслідок географічного поділу праці формуються економічні райони – території, що відрізняються одна від одної своєю спеціалізацією. За часів входження України до складу СРСР на її території виділялося три економічних райони – Донецько-Придніпровський, Південно-Західний і Південний. За площею і назвами вони не були районами України. Офіційний їх статус у минулому – економічні райони СРСР. Так, назва «Південно-Західний район» відображала його розміщення по відношенню до Москви, а не Києва.
З проголошенням незалежності перед молодою Українською державою постало багато соціально-економічних проблем. Адже Україна – одна з найбільших країн Європи і має певні внутрішні територіальні відмінності.
Ринкові відносини, що поступово впроваджуються в Україні, конкуренція, вільна гра цін тощо впливають на територіальну організацію народного господарства. Зменшується частка суб'єктивного, тобто того, що йде від волі і бажання людини, в економічному районуванні і зростає значення об'єктивного, тобто того, що базується на законах економічного розвитку. Відбувається зміна в механізмі територіального поділу праці. Неефективні та збиткові підприємства, навіть окремі галузі банкрутують і переспеціалізовуються. Так, нині зменшується частка вугільної промисловості і чорної металургії в Донбасі та Придніпров'ї. Водночас є перспективи зростання виробництва і підвищення якості продукції в економічно відсталих районах, наприклад Подільському, на основі розвитку агропромислового комплексу.
Зростає значення також чинника географічного положення в розвитку економічних районів. Ті з них, що виходять до морів, межують з іншими країнами, мають перспективи створення вільних економічних зон, де кращі умови для проникнення іноземного капіталу та міжнародного співробітництва, ніж в інших районах. Утворення таких зон можливе в Карпатському, Північно-Західному, Причорноморському районах. Так, уже тепер для Північно-Західного району розроблено проект «Єврорегіон Буг», який передбачає більш тісне співробітництво з країнами Європи.
Зважаючи на природні, соціально-економічні, історичні та інші чинники, нині на території України виділяють дев'ять економічних районів: Донецький, Придніпровський, Північ – но-Східний, Столичний, Центральний, Подільський, Північно-Західний, Карпатський і Причорноморський (табл. 5).

Таблиця 5. Економічні райони України

Проаналізуйте таблицю. Зробіть висновки. Чи правильний, з вашої точки зору, такий підхід до районування території України? Які його недоліки вам впали в око? Що б могли запропонувати ви? Обґрунтуйте свою позицію.

Поділ на економічні райони, що відрізняються рівнем розвитку, звичайно досить умовний і не усталений. Проте глибоко вивчати територію країни найкраще за сіткою економічного районування (мал. 108).
Отже, розглянемо кожний з економічних районів окремо.

Мал. 108. Економічне районування України

Запитання і завдання

1. Позначте на контурній карті межі економічних районів нашої країни. Назвіть економічні райони України.
2. Які чинники визначають господарську спеціалізацію території?
3. Обґрунтуйте поділ України на економічні райони.
4. Які зміни у спеціалізації економічних районів відбудуться, на вашу думку, за умов ринкової економіки?
5. Як впливає географічне положення території на перспективи виникнення вільних економічних зон?