Франція. Економіко-географічне положення Франції

Франція

Площа – 552 тис. км кв.
Населення – 58,1 млн. чоловік.
Столиця – Париж.
Державний устрій – республіка.
В адміністративному відношенні поділяється на 96 департаментів. Ще й досі вживаються також назви історичних провінцій, особливо Фландрія, Шампань, Бургундія, Лотарингія, Ельзас, Прованс, Лангедок, Гасконь, Бретань, Нормандія.

Місце Франції у світі

Франція – одна з тих країн, внесок яких в історію й культуру світу особливо значний. В XVII-XVIII ст. за кількістю населення і економічним потенціалом Франція була найбільшою країною Європи. Французька мова перетворилась на міжнародну мову світського товариства і дипломатії. Величезний вплив на розвиток людства справила Французька буржуазна революція кінця XVIII ст. Французька колоніальна імперія за своїми розмірами поступалася лише британській. Незважаючи на воєнну поразку в 1940 p., Франція після другої світової війни виявилася спроможною зміцнити свої економічні й політичні позиції, стала одним із засновників ЄС і тепер за розмірами ВНП посідає четверте місце серед шести головних економічно розвинених країн, після США, Японії і Німеччини.

Склад території та економіко-географічне положення Франції

Франція лежить на заході Європи. Крім континентальної частини, до її складу входить острів Корсика. Особливості географічного положення Франції: широкий вихід в Атлантику і Середземне море (Франція одночасно є північно-атлантичною і середземноморською країною, її морський кордон довший за сухопутний); наявність на кордонах гірських систем Альп і Піренеїв (Піренеї важкопрохідні і шляхи в Іспанію обходять їх вузькими прибережними низовинами, в Альпах є чимало зручних перевалів); сусідство на півночі й сході з найрозвинутіїною частиною Західної Європи, що простягнулась від Центральної Англії До Північної Італії.
Положення Франції на шляхах, які з'єднують Середземномор'я і північний захід Європи, сприяло її ранньому економічному розвитку. Вже стародавня Галлія вважалась чи не найбагатшою частиною Римської імперії. Головним для зовнішніх стосунків Франції завжди був ц східний сухопутний кордон, особливо його північна частина.
Тут проходять найважливіші трансєвропейські шляхи, і звідси тричі (в 1871, 1914 і 1940 pp.) Франція зазнавала воєнного нападу з боку Німеччини.