Юрківський В. М.

Господарство Фінляндії. Гельсінкі - столиця Фінляндії (Хельсінкі)

Фінляндія

Промисловість Фінляндії і зараз у значній мірі базується на використанні лісу. Щорічні заготівлі деревини становлять 40- 50 млн. м куб., виробництво паперу і картону – 8 млн. т. За цими показниками Фінляндія посідає важливе місце в світі, а в розрахунку на одного жителя – перше. Заготівлі, транспортування і переробка деревини повністю механізовані. Багато робиться для збереження, правильного використання та відтворення лісів. Пиломатеріали, фанера, панельна обшивка, меблі, стандартні «фінські» будинки, целюлоза і папір становлять 35% вартості фінського експорту.
Останнім часом найбільшими темпами у Фінляндії розвивались металургія (виплавляють сталь, мідь, цинк) і машинобудування. На верфях країни будують криголами, арктичні круїзні лайнери, пороми, бурові платформи, яхти. Виготовляють обладнання для лісозаготівель і целюлозно-паперової промисловості, сільськогосподарські машини. Значним стало виробництво електронних компонентів і телекомунікаційної техніки. Престижною частиною фінського експорту є інвентар та одяг для зимових видів спорту.

Для сільського господарства використовується лише 8% території, але це 2,7 млн. га. Основна продукція сільського господарства – молочні продукти, м'ясо і яйця. Це також одна зі статей експорту. Переважна частина земель, які обробляються, зайнята травами та іншими кормовими культурами. Головними зерновими є ячмінь і овес. Середня ферма має 12 га ріллі та 50 га продуктивного лісу. Взимку фермери ведуть заготівлю лісу. Розвинене звірівництво (норка, срібляста лисиця, песець), у тундрі – оленярство.

Специфічним у транспортній системі є використання понад 6 тис. км внутрішніх водних шляхів, переважно по озерах, хоча 5-7 місяців на рік вони вкриті кригою. Сайменський канал завдовжки 58 км, побудований в середині XIX ст., дає вихід у Фінську затоку через територію Росії. Транспортні зв'язки з Росією здійснюються переважно суходолом через Карельський перешийок, зі Швецією – переважно морем. Шість поромних переправ зв'язують фінські і шведські береги через Ботнічну затоку. Судноплавство у Фінській і Ботнічній затоках узимку здійснюється за допомогою криголамів.

Найбільшими містами і економічними центрами Фінляндії є Гельсінкі, Турку і Тампере. Місто Гельсінкі лежить на березі Фінської затоки. В його метрополітені проживає 1/5 населення країни (932 тис. чоловік). Це столиця, головний економічний і культурний центр, найбільший порт Фінляндії. Гельсінкі – місто міжнародних нарад і конференцій, центр туризму. В 1952 р. в ньому проходили Літні Олімпійські ігри. На північ від Гельсінкі знаходиться місто Лахті – «столиця» лижв'ярського спорту, на захід – півострів і однойменне місто Ханко, колись військово-морська база, а нині – початковий пункт 1000-кілометрової поромної переправи, яка з'єднує Фінляндію з німецьким портом Любеком.
Тампере лежить у середині «Озерної округи». В другій половині XIX ст. місто стало текстильним центром («Фінський Манчестер») і зараз за своїми розмірами і значенням є другим містом після Гельсінкі. Тампере – побратим Києва. Турку – найдавніше місто Фінляндії, засноване в XII ст. біля виходу з Ботнічної затоки. Впродовж 600 років воно було форпостом шведського впливу в країні. Зараз це важливий порт і центр різноманітної промисловості, включаючи суднобудування.