Населення Швеції. Промисловість Швеції. Економіка Швеції

Швеція

Площа – 450 тис. км кв.
Населення – 8,8 млн. чоловік.
Столиця – Стокгольм.
Державний устрій – конституційна монархія.

Швеція розміщена на сході і півдні Скандинавського півострова. Омивається водами Балтійського моря і протоками Ересунн (Зунд), Каттегат і Скагеррак. Їй належать острови Еланд і Готланд. Разом з Данією вона контролює вхід у Балтійське море і вихід з нього.
Територія Швеції витягнута з півдня на північ майже на 1600 км. Північна Швеція, яка займає 2/3 площі і частково лежить за Північним полярним колом, вкрита горами і має суворі кліматичні умови. В рельєфі Середньої і Південної Швеції переважають рівнини. Клімат тут помірно теплий, морський. За розмірами території Швеція займає третє місце в Західній Європі після Франції та Іспанії. Найголовнішими її багатствами є ліс, залізні руди і гідроенергія. Тайгові ліси вкривають половину території. Родовища багатих за вмістом залізних руд належать до найбільших у світі.
В етнічному відношенні Швеція однорідна. Шведська мова, так само як і данська, фарерська, норвезька та ісландська, входить до германської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Ці п'ять мов близькі між собою і їх об'єднують в окрему скандинавську підгрупу. Народи, які розмовляють ними, називають скандинавами. В історичному і культурному плані вони мають між собою багато спільного. За сповідуваною релігією це лютерани. За кордоном шведів найбільше в Англо-Америці. З 1870 р. і до першої світової війни в США і Канаду їх емігрувало понад 1,1 млн.
Головними етапами шведської історії були – епоха вікінгів (800-1050 pp.), епоха шведського панування на Балтиці (XVI-H XVIII ст.) і проголошення нейтралітету в кінці XIX ст.

Промисловість. Швеція належить до старих торгових і промислових держав. Вона виділяється в сучасному світі абсолютними розмірами економічного потенціалу. Природною основою її промислового розвитку в XIX ст. були ресурси хвойних лісів, гідроенергії та залізних руд. За розмірами лісового господарства, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості Швеція стоїть на одному рівні з Фінляндією. Особливо велика її роль у виробництві газетного паперу. Залишається вона і одним з провідних виробників сірників та електроенергії (150 млрд. кВт·год на рік). Більше половини ЇЇ виробляють АЕС і 45% – ГЕС. Згідно з референдумом, ядерні реактори мають бути зупинені до 2010 р. Звідси активні пошуки інших джерел енергії. Видобуток залізної руди є стабільним (20-30 млн. т на рік) і найбільшим у Західній Європі. Головні родовища Кіруна і Єлліваре знаходяться за Полярним колом. Руда з них експортується влітку через порт Лулео, а взимку через незамерзаючий норвезький порт Нарвік.
Більш як половину продукції обробної промисловості дають металургія і, особливо, машинобудування. Виплавка сталі стоїть на рівні 4 5 млн. т на рік. Традиційними залишаються пов'язані зі шведськими винаходами і патентами виготовлення високоякісних сталей і виробів з них (підшипники, нержавіючі прилади побутового призначення, леза, точні інструменти, пружини для годинників тощо), телефонної апаратури, сепараторів, машин для целюлозно-паперової промисловості. Разом з тим, головними галузями стали виробництво енергетичного обладнання (турбіни, дизельні двигуни, генератори, трансформатори, ядерні реактори, реактивні авіаційні двигуни тощо), виготовлення електроніки і засобів зв'язку (телекомунікаційна, електронно-обчислювальна, інформаційна і офісна техніка, автоматичні системи управління, навігаційні прилади та інше) і автомобілебудування. Випуск автомобілів (компанії «Вольво» і «СААБ») становить 400 тис. на рік і є стабільним. Водночас така традиційна для Швеції галузь, як суднобудування, під впливом іноземних конкурентів різко зменшила свої масштаби. Швидко зростає сектор обробної промисловості, зокрема нафтохімія на базі імпортної нафти.
Частка лісопродуктів, включаючи папір, у шведському експорті становить 20%, залізної руди і металів – 7%, машин і транспортних засобів – 43%.