Населення Південно-Східної Азії

Південно-східна Азія

Населення

40% населення Південно-Східної Азії проживає в Індонезії, і за його кількістю вона посідає четверте місце в світі. У В'єтнамі, Філіппінах і М'янмі живе більше людей, ніж в Україні. Бруней і Сінгапур – серед найменших за територією і населенням країн світу. В цілому внаслідок «демографічного вибуху» населення Південно-Східної Азії за останні 30 років більш ніж подвоїлось і тепер становить 470 млн. чоловік. В основі його розміщення лежать природні умови. Гори і вологі ліси являють собою «зелену пустелю», на алювіальних низовинах і вулканічних островах мешкає по 1000-1500 і більше чоловік на 1 км кв. Уряд Індонезії проводить політику «трансміграції» – переселення селян на «зовнішні острови», особливо на Калімантан, але «демографічний вибух» зводить нанівець її результати.
Урбанізація найбільше торкнулась Сінгапуру, Малайзії та Філіппін. Але всюди «вибух урбанізації» супроводжується зростанням перш за все великих міст. У Бангкоку мешкає 7 млн. жителів, Джакарті – 8, Манілі – 7 млн. Населення ще десятка міст перевищує 1 млн. чоловік у кожному. Майже всі великі міста регіону, за винятком Бангкока і Ханоя, виникли в колоніальну епоху. Центром такого міста був порт, поруч «європейський квартал», навколо якого селилися китайці, індійці, араби та інші чужинці. Місцеве населення жило в так званих «кампонгах» – маленьких поселеннях, які були розкидані в довколишньому лісі, вписувалися в нього і зливалися з ним. Зараз для регіону характерними стали нові модерні адміністративні центри американського типу, з висотними будівлями. Так, у Сінгапурі вже є до двох десятків хмарочосів, і кількість їх продовжує зростати. Столиця Малайзії – Куала-Лумпур з 1997 р. має на своїй території найвищу будівлю в світі – подвійна башта нафтового концерну «Петронас» з 88 поверхами (висота 452 м). Одночасно периферії великих міст, за винятком Сінгапура, являє собою величезні за кількістю жителів нетрі з жахливими умовами існування людей.
У расовому відношенні населення регіону є проміжною формою між монголоїдами і австралоїдами. За своїми мовами воно належить до трьох сімей: китайсько-тибетської, мон-кхмерської і малайсько-полінезійської. Мон-кхмери (камбоджійці) населяють центр регіону. З півночі їх оточують китайсько-тибетські народи: м'янмарці, тайці, лаотяни, в'єти, з півдня – малайсько-полінезійські народи – малайці, індонезійці та філіппінці. Мовна проблема залишається складною, бо поруч з мовами основних етносів у регіоні майже 1000 місцевих мов, якими розмовляють малі народи і племена. В регіоні є індійська і значна китайська діаспори. Індійці та китайці завозилися в XIX ст. як кулі для роботи в гірничій промисловості і на плантаціях. Індійців, в основному це таміли з Південної Індії, порівняно мало. Китайців, переважно з Південного Китаю, нараховують до 25 млн. З копалень і плантацій вони вже давно перемістилися в міста, де зайнялися дрібною торгівлею. Згодом до їхніх рук потрапила й значна частина великого бізнесу. На цьому грунті виникає чимало проблем. Особливо багато китайців у Таїланді та Індонезії, а в Сінгапурі вони становлять 77% усього населення.
Сучасними релігіями у Південно-Східній Азії є іслам, буддизм і католицизм. Спочатку, II-VII ст., регіон перебував під впливом індуїзму (острови) і буддизму (континентальна частина). Іслам потрапив сюди разом з арабськими купцями в XI-XII ст. Католицизм принесли іспанці в XVI ст. Католицизм панує на Філіппінах, іслам – в Індонезії, Малайзії і Брунеї, буддизм – у М'янмі, Таїланді, Лаосі, Камбоджі та В'єтнамі. Буддизм набув тут своїх класичних форм. Хоча Індонезія виступає як найбільша мусульманська країна світу, іслам тут зазнав значних змін під впливом попереднього індуїзму і значно відрізняється від ісламу на Середньому Сході.
Як культурний регіон, Південно-Східна Азія поєднує в собі малайські, індійські, китайські елементи та їхні первісні й сучасні релігії. У Південно-Східній Азії з її жарким і вологим кліматом та буйною рослинністю збереглося, на відміну від посушливого Середнього Сходу, мало архітектурних пам'яток. Найвизначнішими з них є Боробудур в Індонезії, Ангкор-Ват у Камбоджі, а також пагоди (культові буддійські споруди) в Таїланді і М'янмі. Найрозвинутішу туристичну індустрію має Сінгапур, де одночасно можна ознайомитися з малайським, китайським та індійським світом і де є сучасна туристична інфраструктура. Швидко розвивається туризм у Таїланді.