Тибет і провінція Цинхай

Китай

Внутрішні відмінності й міста Китаю

Тибет і провінція Цинхай. Це відповідно 1220 і 720 тис. км кв. території і 2,4 та 4,7 млн. чоловік населення. Тибет – найвище і найбільше плоскогір'я Землі і дуже важкодоступний район. Щоб потрапити в Лхасу з Ланьчжоу, треба перетнути три перевали (4837 м, 4750 м і 5180 м абсолютної висоти), щоб потрапити в Лхасу з Індії через Дарджилінг – чотири перевали (відповідно 4794 м, 5045 м, 5220 м, 5700 м). Авіація лише частково вирішує Що проблему. Природні умови Тибету вкрай суворі: розріджене Повітря, перепад температур від -40°С до 30°С, опадів мало; це безліса високогірна пустеля.
Тибетці – народ тибето-бірманської мовної групи китайсько-тибетської мовної сім'ї. За релігією вони ламаїсти (ламаїзм – Різновид буддизму). Це хлібороби в долинах і кочовики на високогір'ях. Вирощують ячмінь на зрошуваних ділянках в алювіальних долинах до висоти 4300 м н.р.м., випасають яків на пасовищах д0 5000 м. Яків використовують як в'ючних тварин і для отримання молока, м'яса й вовни. Живуть тибетці в юртах або глиняних будинках, їдять ячну кашу, коржі, перепічки, молоко. Національний напій – чай з маслом і сіллю. Паливом є кізяк (гній яків). Тибет – єдиний район Китаю, який не є самозабезпеченим і живе «на дотації».
Головні міста Тибету – Лхаса і Шігадзе. Лхаса (розташована на абсолютній висоті 3650 м, населення – 70 тис. чоловік) має досить помірний клімат. Вона лежить у найбільшій долині на перехресті важливих транспортних шляхів. У минулому і зараз Лхаса – головний центр ламаїзму. З XIV ст. і до 1959 р. тут знаходилась резиденція далай-лами. Місто дуже багате на історичні та архітектурні пам'ятки. Шігадзе, що лежить у долині Брахмапутри на шляхах в Індію, – другий за значенням економічний, релігійний і культурний центр Тибету. З XVII ст. – резиденція панчен-лами.
Суворі але величні ландшафти Тибету, ламаїстські храми і зібрані в них культурні багатства, етнічна і релігійна екзотика вже два століття притягують сюди мандрівників, географів і туристів. Але доступ у Тибет обмежений і зараз.