Юрківський В. М.

Тюбу (Хокуріку, Тосан, Токай). Міста Нагоя, Нагано, Канадзава

Японія

Внутрішні відмінності й міста Японії

Тюбу. Це територія центральної частини Хонсю між Японським морем і Тихим океаном. Її частка в країні: територія – 18%, населення – 21% (середня його густота – 320 чоловік на 1 км)» продукція промисловості – 27%. Район складається з трьох несхожих за своїми природними, історичними та економічними характеристиками частин: Хокуріку, Тосан і Токай.
Хокуріку займає рівнину Етіго на узбережжі Японського моря, від решти Японії його відділяють гори. Район має славу найбільш засніженої території і довгий час був «глухим закутком». Його природними багатствами є рівнинні землі та гідроресурси. Це одна з «рисових житниць». Ще в довоєнні часи традиційне для району виробництво шовкових тканин доповнилося гідроенергетикою, електрометалургією та електрохімією, фармацевтикою. Зараз до них додалися атомна енергетика і машинобудування. Найбільшими містами є порти Ніїгата і Канадзава.
Тосан охоплює Центральний гірський масив Хонсю. Традиційна його спеціалізація – шовківництво (звідси шовк-сирець надходив у Хокуріку на місцеві потреби і в Йокогаму на експорт), виробництво кераміїш і деревного вугілля. Зараз у гірські долини з їх порівняно дешевими земельними і трудовими ресурсами з Канто, Токаю і Хокуріку переміщуються нові виробництва, серед яких швейне, електронне і, особливо, приладобудування.
Гори – найважливіше природне багатство Тосану. Це своєрідна «Японська Швейцарія». Вкриті лісом гірські схили, озера, річки і водоспади, гарячі джерела, чисте повітря, храми та інші пам'ятки стародавньої архітектури зробили Тосан ідеальною туристською базою. Тут п'ять національних парків, включаючи національний парк Фудзі-Хаконе зі священною для японців горою Фудзі (3776 м н.р.м.). Щорічно на її вершину здійснюється 160 тис. «класичних» і понад 1 млн. «напівмеханізованих» сходжень. В 1998 р. в Нагано відбулися Зимові Олімпійські ігри.
Токай включає рівнину Нобі і гористе Тихоокеанське узбережжя між Токіо і Нагоєю. Це частина субтропічної Японії, відома своїми чайними і мандариновими плантаціями. Головне значення Токаю в Японії полягає в тому, що він є третім за обсягом виробництва ядром «промислового поясу» і серединною частиною мегалополіса Токайдо. Тут на невеликій площі живе понад 10 млн. чоловік, середня густота населення перевищує 800 чоловік на 1 км кв., і тут виробляється 17% промислової продукції Японії. Первісна спеціалізація району, яка склалась після революції Мейдзі, включала текстильну, деревообробну і керамічну галузі. В 50-60-ті роки на провідні місця в структурі промисловості Токаю вийшла важка промисловість (металургія), нафтопереробка і нафтохімія, теплоенергетика і машинобудування. Поява їх була підготовлена як загальними (світовий Генезис текстильних районів), так і місцевими (приморське положення) причинами. Особливе місце в цій частині «промислового Поясу» зайняли автомобілебудування і виготовлення металообробного устаткування. Тут знаходиться місто Тойота – «Японський Детройт» з штаб-квартирою і головними заводами автомобільного концерну «Тойота». Центром Токаю є Нагоя – третє за розмірами і баченням місто Японії.