Тюгоку. Острови Сікоку і Кюсю. Міста Хіросіма, Нагасакі, Куре і Кагосіма

Японія

Внутрішні відмінності й міста Японії

Тюгоку, Сікоку і Кюсю. На цю південно-західну частину країни припадає 25% території, 21% населення (середня густота його – 284 чоловіка на 1 км кв.) і 15% промислового виробництва. Об'єднує ці три райони Внутрішнє Японське море. Характерні гористі порізані береги, невеликі прибережні рівнини численні острови. Місцеве сільське господарство – типове для субтропічної Японії. Головні його продукти – рис, чай, цитрусові й овочі, на крайньому півдні – цукрова тростина, банани, ананаси. Розвинені рибальство, лісовий, соляний і перловий промисли. Останнім часом загальнонаціональне значення набуло вирощування великої рогатої худоби м'ясного напрямку, свинарство і виробництво яєць на Кюсю.
Після революції Мейдзі в північній частині Кюсю на базі місцевих покладів вугілля та імпортної залізної руди виник найбільший в Японії вугільно-металургійний комплекс («Японський Рур») з типовими для таких районів галузями важкої промисловості. Запаси вугілля тут невеликі, якість їх низька, умови видобутку складні. Вугілля видобували навіть з-під морського дна (єдиний приклад у світі). У 50-60-х роках, як і в багатьох інших вугільно-металургійних районах світу, тут настала криза. Видобуток вугілля майже припинився, а зв'язані з вугіллям галузі важкої промисловості завмерли в своєму розвитку. Хоча Північний Кюсю з містом Кітакюсю вважається частиною «промислового поясу», його значення найменше.
Одночасно визначилися нові напрями індустріального розвитку південно-західної Японії. На першому етапі на берегах Внутрішнього Японського моря (район Сетоуті) виникли великі підприємства суднобудування, чорної металургії, нафтопереробки і нафтохімії тощо. В 70-80-х роках на півдні Кюсю стали розвиватися галузі електроніки та космічної техніки.
Тюгоку, Сікоку і Кюсю багаті на визначні природні і культурні об'єкти. Саме Внутрішнє Японське море з його численними островами проголошене національним парком. В районі багато гарячих джерел, середньовічних фортець-замків, сінтоїстських храмів. Ітсукусіма – острів у затоці Хіросіма – серед «Трьох краєвидгв» Японії, а слава сінстоїстського храму Ідзума на березі Японського моря така ж, як і храму Ice. Туризм – важлива галузь місцевої економіки.
Найвідомішими містами району стали Хіросіма, Нагасакі і Кагосіма. Хіросіма розташована в глибині великої затоки на півночі Внутрішнього Японського моря. В свій час вона зажила слави «самурайського міста». Це була тилова база сухопутних військ, які діяли за межами Японії, а поруч, в Куре, знаходилася головна тилова військово-морська база, морський і сухопутний арсенали, військово-морські верфі. 6 серпня 1945 р. Хіросіма стала першою жертвою ядерної зброї, скинутої на місто американцями. За різними оцінками, загинуло від 70 до 240 тис. чоловік, а місто було перетворене на руїни. Зараз Хіросіма повністю відбудована. На місці епіцентру вибуху створено Меморіальний парк і музей. Хіросіма є важливим промисловим центром. Особливу роль вона відіграє в японському суднобудуванні.
Нагасакі – друга жертва атомного бомбардування. 9 серпня 1945 р. американці також скинули на неї атомну бомбу. Загинуло 40-75 тис. чоловік. Місто лежить на західному березі Кюсю, це найближчий до Китаю морський порт. В 1543 р. тут вперше в Японії з'явилися європейці (португальці). Упродовж 200 років (1634-1854) Нагасакі був єдиним відкритим для зв'язків із зовнішнім світом японським портом. У роки другої світової війни це був важливий центр військового суднобудування, де побудували найбільший на той час у світі лінкор. Зараз Нагасакі – важливий порт, центр суднобудування і риболовної флотилії.
Кагосіма (на півдні острова Кюсю) розташована в глибині однієї з найбільших заток Японії. За чудові навколишні ландшафти район прозвано «Японськими Гаваями». Місто славиться також традиційним фарфоровим та керамічним виробництвом. Зараз Кагосіма – один з японських «технополісів», своєрідна японська «Силіконова долина» – центр електронних і космічних досліджень і виробництв.

Упродовж майже півтора століття Японія являла собою єдину індустріально розвинену країну Східної Азії. Така ситуація різко контрастувала з тим, що мало місце в Європі. Зараз становище змінилося і продовжує змінюватися далі. На економічній карті світу вимальовується новий величезний індустріальний регіон, який включає Японію, Корею, Тайвань і приморські провінції Китаю.