Єгипет. Економіка Єгипту. Каїр - столиця Єгипту

Єгипет

Площа 1001 тис. км кв.
Населення – 57,8 млн. чоловік.
Столиця – Каїр.

Єгипет, який лежить на межі Африки та Азії, є одночасно і північно-африканською, і близькосхідною країною. За кількістю населення в Африці він поступається лише Нігерії та одночасно є найбільшою арабською країною світу. Каїр – найбільше місто на континенті. Через територію Єгипту проходить Суецький канал – важливий морський шлях.
Величезна територія Єгипту практично не має природних опадів являє собою пустелю. Але її перетинає Ніл – одна з наймогутніших рік світу. Саме Ніл дає життєву силу країні. Старогрецький вираз «Єгипет є даром Нілу» справедливий і сьогодні. В долині й особливо, в дельті Нілу зосереджене все життя Єгипту. Середня густота населення тут перевищує 1550 чоловік на 1 км кв. і є однією з найвищих у світі.
Єгипет вважають однією з колисок людської цивілізації. 5000 років тому в долині Нілу вже існували державні утворення і розвинені на той час продуктивні сили й культура. Згодом майже 3000 років ця територія знаходилась під владою чужинців. Незалежним Єгипет став у 1953 р. З того часу він відіграє важливу роль на Близькому Сході і в арабському світі.
Сучасні єгиптяни вважають себе арабами. Але одночасно вони є нащадками стародавніх єгиптян, хоча на них, як на етнічну відокремленість, не могли не вплинути численні іноземні завоювання. Після арабського завоювання в VII ст. вони сприйняли близьку їм арабську мову.
Незважаючи на позитивні зміни, Єгипет залишається слаборозвиненою країною, рівень його розвитку лише трохи вищий від середньоафриканського. Третина зайнятого населення працює в аграрному секторі. Для сільського господарства використовують 2,4 млн. га земель, тобто на кожного жителя країни припадає лише 0,04 га. Це одна з найменших норм у світі. За своїм характером сільське господарство Єгипту є таким же трудоінтенсивним, як і сільське господарство Китаю чи Кореї. Середній розмір земельних наділів – 0,8 га, а на одного працюючого припадає 0,5 га. Технічне оснащення виробництва мінімальне. Штучне зрошення дозволяє використати переваги тропічного клімату і родючого нільського алювію та отримувати два-три врожаї на рік.
Системи зрошення в Єгипті не змінювались майже 5000 років. Під час повені води Нілу затоплювали розбиті на окремі обваловані ділянки поля, приносячи на них вологу і родючий мул. Але така «басейнова» система давала можливість одержати лише один врожай на рік. Тому вже в XIX ст. басейнову систему почали потроху змінювати системою водосховищ та каналів, які б могли давати на поля воду впродовж всього року. Побудова Асуанської греблі (1968 р.) за допомогою колишнього Радянського Союзу дала змогу завершити перехід на нову систему. Гребля і створене нею водосховище збільшили площі зрошуваних земель майже на 1 млн. га. Проте використання вод такої могутньої ріки, як Ніл, і зараз має чимало складних проблем.
Головними зерновими культурами Єгипту є кукурудза, рис і пшениця. Вирощують також різноманітні овочі та фрукти, фініки і фуражні культури – трави. Свого хліба не вистачає і його імпортують у значних обсягах. Томати, цибуля і цитрусові надходять на ринки Західної Європи взимку. Головною експортною культурою є тонковолокнистий бавовник, посіви якого форсувались англійцями в XIX ст., коли Громадянська війна в США призвела до дефіциту бавовни на світовому ринку. Єгипет і зараз є одним з головних експортерів бавовни.
Вартість продукції добувної і обробної промисловості в країні вдвічі більша від вартості продуктів аграрного сектора. Єгипет увійшов до числа нафтовидобувних країн. Працює Асуанська ГЕС. Місцеві підприємства виробляють сталь, добрива, ліки. Важливими залишаються традиційні – текстильна і харчова галузі. Головними промисловими центрами є Каїр і Александрія.
Теплий сухий клімат і пам'ятки минулого зробили Єгипет однією з найважливіших туристських країн світу. Найвідомішими пам'ятками є піраміди і Великий сфінкс Гізи, храмові ансамблі Луксора і Карнака, гробниці «Долини царів», а також шедеври арабської архітектури в Каїрі.
Каїр (10 млн. жителів) – одне з найбільших міст світу. Засноване воно арабами в 969 р. н.е. на правому березі Нілу, там, де починається дельта цієї ріки. Але перша столиця Стародавнього Єгипту існувала на цьому ж місці ще за 3100 р. до н.е. Сучасний Каїр має дві частини: стару і нову. Нова – на острові посередині Нілу і на лівому березі – має сучасний європейський вигляд. Це район державних установ, посольств, готелів, музеїв та учбових закладів. Стара – типове середньовічне перенаселене і бідне арабське місто з традиційними критим базаром, мечетями та мінаретами. Але саме тут знаходяться і найвизначніші історичні пам'ятки міста. В Каїрі розташована штаб-квартира Ліги арабських держав. Університет і мечеть Аль-Азхар – головний осередок наук ісламського світу. Єгипетський музей і Музей ісламського мистецтва мають унікальні колекції і зараховані до найбільших у світі.