Добувна промисловість США. Вугільна, нафтогазова, залізорудна

Структура корисних копалин, що їх видобувають США, за вартістю на 3/4 складається з палива, на 9% – з неметалевої сировини і на 7% з руд металів. Видобуток кам'яного вугілля становить 820 млн. т, нафти – 360 млн. т, природного газу – 550 млрд. м куб., залізної руди – 60 млн. т.

Вугільна промисловість США

Найбыльшим вугільним басейном США є Аппалачський. За розмірами, геологічними умовами та якістю вугілля, за вигідністю розташування (щодо Північного Сходу і Приозер'я), а також за кількістю вже видобутого вугілля він не має рівних у світі. Його частка і зараз Досягає майже 1/2 в загальному видобутку. Найважливішими внутрішніми змінами в Аппалачському басейні є переміщення центру виробництва на південь: зі штату Пенсільванія в штати Західна Вірджинія та Кентуккі. Продовжується експлуатація Східного Внутрішнього басейну в штаті Іллінойс. Новим явищем стало зростання вугільної промисловості на захід від річки Міссісіпі, зокрема в районі Скелястих гір, її частка зросла практично з нуля до 1/3, а штат Вайомінг став першим за видобутком вугілля в країні (понад 200 млн. т). Основою є величезні розміри покладів, можливість від. критих розробок, спеціальні залізничні маршрути і пульпопроводи В цілому тепер у США 60% вугілля видобувається відкритим способом.

Нафтова і газова промисловість США

Нафту і природний газ у США видобувають у чотирьох районах: Галф, Мідконтинент, Каліфорнія, Аляска. Упродовж восьми десятиліть найбільшою є частка Галфу і Мідконтиненту. Як і Аппалачський вугільний, ці нафтові басейни належать до найбільших у світі і характеристики їх дуже позитивні. І зараз тут добувається 2/5 нафти і 4/5 природного газу країни. Експлуатація покладів нафти на Алясці розпочалася в 70-ті роки, нині частка штату перевищує 1/4. Інтенсивно експлуатуються шельфові родовища Каліфорнії і, особливо, Галфу.

Нафтопереробні підприємства США працюють на власній та імпортній сировині. На місці переробляється приблизно половина видобутку. Головний потік сирої нафти і нафтопродуктів з Галфу і Мідконтиненту направляється на Північний Схід і в Приозер'я. Використовують трубопроводи і танкери (морем навколо Флориди). Північноаляскинська нафта передається трансаляскинським нафтопроводом від затоки Прадхо на півночі до незамерзаючого порту Валдіз на півдні, а звідти танкерами в Тихоокеанські штати і через Панамський канал – в порти Галфу і Північного Сходу. Головними «коридорами» транспортування природного газу з Галфу і Мідконтиненту на Північний Схід та в Приозер'я стали берегові низовини і долини річок Міссісіпі та Огайо. Розглядаються різні варіанти передачі природного газу з Аляски, поклади якого там дуже значні.

Рудна промисловість

Головний залізорудний басейн США лежить біля озера Верхнього. Він один з найбільших у світі й інтенсивно експлуатується вже понад 100 років. За своїми характеристиками його можна порівнювати з Аппалачським вугільним і нафтогазоносними Мідконтинентом та Галфом. Багаті руди басейну вичерпані після другої світової війни, але запаси низькосортних таконітів тут практично безмежні. Збагачена на місці руда транспортується водним шляхом по Великих озерах. Видобувають її відкритим способом.

Уран і більшість руд кольорових і рідкісних металів видобувають у Кордильєрах, фосфорити – у Флориді і в штаті Північна Кароліна, калійні солі – в штаті Нью-Мексико.

США займає перше місце в світі за вартістю мінеральної сировини, яку вони видобувають самостійно, і водночас – перше місце як імпортер. Це пояснюється як величезними потребами, так і бажанням і можливістю отримати більш дешеву продукцію з інших країн і одночасно заощадити власні ресурси. Так, частка імпортних нафти і нафтопродуктів у внутрішньому споживанні досягає від 1/3 до 1/2, залізних руд – 1/5 тощо.