Економіка Канади. Характеристика господарства Канади

Канада

Загальна характеристика господарства Канади

В колоніальні часи економіка Канади розвивалася під впливом потреб європейських метрополій. В роки між двома світовими війнами американський вплив на Канаду змінився на англійський.
Сучасна Канада за розмірами ВНП входить до першої десятки країн світу. В 1995 р. він становив 579 млрд. доларів США, а на одного жителя – 19 380 доларів. Технічний рівень і структура її господарства відповідають вимогам кінця XX ст. Майже 3/4 працюючих зайняті в третинному секторі, 20% – у вторинному і тільки 6% – у первинному. Разом з тим, для Канади характерна висока залежність від іноземного капіталу та експорту сировини. Найбільші капіталовкладення і найбільшу власність у Канаді мають США. Економіка Канади інтегрована з США більше, ніж це має місце між країнами ЄС. Канада і США утворили зону «вільної торгівлі». В цьому відношенні вислів «Канада є продовженням США на північ» багато в чому справедливий. Матеріальне виробництво Канади можна поділити на дві майже рівні частини, одна працює на експорт, інша – на задоволення внутрішніх потреб.
Експортні галузі господарства Канади. До них відносять гірничо-видобувну промисловість і кольорову металургію, лісову і целюлозно-паперову промисловість, електроенергетику і зернове господарство, їхня продукція є найважливішою часткою канадського експорту, і рівень експортності кожної з них дуже високий.
Канада відома в світі багатою мінеральною базою. Головні металогенічні провінції – Канадський щит і Кордильєри. Паливно-енергетичні ресурси зосереджені на Внутрішніх рівнинах. Канада є другим після США виробником і першим у світі експортером мінеральної сировини. Серед металів, що їх видобуває та експортує Канада, залізна руда, важкі кольорові, легуючі і благородні метали (мідь, цинк, свинець, нікель, молібден, кобальт, титан, золото, срібло, платина), а також уран. З-поміж неметалевих корисних копалин – нафта, природний газ, кам'яне вугілля, азбест, калійні солі і сірка. На експорт працює алюмінієва промисловість, хоча сировину для неї довозять з країн Карибського басейну. Виплавляється більш як 2 млн. т металічного алюмінію.
За запасами деревини Канада поступається тільки Росії та Бразилії. Хвойні ліси (тайга) простягаються широкою смугою через всю Канаду від Ньюфаундленду до Аляски і Тихого океану. За виробництвом пиломатеріалів і паперової маси Канада поступається тільки США, а за експортом їй належить перше місце. Як виробник та експортер газетного паперу вона не має собі рівних. Найважливішими районами цієї галузі є південь провінцій Квебек і Онтаріо на сході та Британська Колумбія на заході.
Щорічне виробництво електроенергії в Канаді вже перевищило 500 млрд. кВт·год і продовжує зростати. За цим показником в розрахунку на душу населення Канаду випереджає лише Норвегія. ГЕС виробляють 65% електроенергії, ТЕС на кам'яному вугіллі – 20% і АЕС – 15%. Висока частка гідроенергії пояснюється, по-перше, віддаленістю вугільних родовищ від головних економічних районів і, по-друге, величезними і зручними для використання гідроресурсами Канадського щита і Кордильєр. Важливим районом виробництва гідроенергії став південно-східний край Канадського щита в провінції Квебек. Тут споруджені каскади невеликих ГЕС на річках, що впадають у ріку і затоку Святого Лаврентія. З 70-х рокш почалось будівництво великих ГЕС на півострові Лабрадор і на річках, які стікають з Канадського щита в Гудзонову затоку і затоку Джеймс – Черчілл, Нельсон, Ла-Гранд. Почалося освоєння ресурсів річок Колумбія, Фрейзер і Піс-Рівер у Британській Колумбії.
Найбільшими споживачами електроенергії в Канаді є такі енергоємні галузі, як кольорова металургія, включаючи алюмінієву, і целюлозно-паперова. Дешева електроенергія дала змогу облагородити експорт: замість лісу вивозити целюлозу і папір, замість руд і концентратів – кольорові метали. Частина електроенергії по ЛЕП безпосередньо передається в електромережу США.
Зернове господарство – ще одна галузь, яка визначає місце Канади в світовому поділі праці. Основний район розташований на Півдні Степових провінцій. Це північна частина американських степів-прерій – продовження «пшеничного поясу» США. Прерії Канади були розорані лише на початку XX ст. В історичному плані для цього району характерні великі ферми, висока товарність і рання механізація виробництва. Як експортер пшениці, Канада поступається лише США. Країна вивозить також ячмінь.
В цілому базою експортних галузей Канади є її величезні природні багатства. Причиною виникнення цих галузей був попит на продукцію з боку європейських метрополій. Сучасне існування їх можливе лише тому, що в них зацікавлений величезний внутрішній ринок США. Великі розміри виробництва в експортних галузях досягалися спочатку в малозаселеній Канаді екстенсивним шляхом (використання значних площ у сільському і лісовому господарстві та багатих легкодоступних родовищ корисних копалин). Процес інтенсифікації в експортних галузях почався порівняно недавно – лише після другої світової війни.
Експортні галузі відіграють виняткову роль у житті Канади. По-перше, вони були і залишаються основним джерелом надходження іноземної валюти. По-друге, вони є важливим чинником освоєння цієї малонаселеної країни. Зайнятість в експортних галузях дуже невелика. Але при цьому слід враховувати, що в оснащенні та обслуговуванні експортних галузей зайнята велика кількість людей, які працюють в інших сферах діяльності.