Транспорт Канади. Зовнішня торгівля Канади (імпорт і експорт)

Канада

Транспорт Канади

Природне середовище Канади не можна назвати сприятливим для транспортного будівництва як за його просторовими розмірами, так і за гірськими й водними перешкодами та кліматичними умовами. Але ж величезна територія Канади потребує сучасної транспортної системи, і таку систему створено. В ній поєднуються місцеві (в межах провінцій) і загальноканадські інтереси. Розвинені всі сучасні види транспорту. Як і США, країна насичена автомобілями і вони є головним засобом перевезення людей.
Дві трансканадські залізниці і одна трансканадська автострада перетинають країну в її південній частині від Атлантичного до Тихого океану. Довжина кожної з цих трас приблизно 8000 км. Створено мережу трубопроводів, які з'єднують нафтогазові промисли провінції Альберта зі споживачами нафти і природного газу. Це трансканадський нафтопровід (3000 км) до міста Сарнія на березі озера Онтаріо і з відгалуженням у Приозер'я СІЛА; нафтопровід «Транмаунтін» через Кордильєри в Тихоокеанські штати США; трансканадський газопровід до Монреаля (3750 км); газопровід до штату Каліфорнія в США (3200 км).
Важливу роль відіграє внутрішній водний транспорт. Спорудження в 1954-1959 pp. нових шлюзів навколо порогів біля Монреаля дало можливість створити глибоководний шлях по річці Святого Лаврентія і Великих озерах вглиб Канади і США (відстань від Монреаля до Атлантичного океану – 1600 км і від Монреаля до Дулута на озері Верхньому – 2090 км). Щорічний вантажообіг на цьому водному шляху досягає 45-50 млн. т. Переважно це зерно із США і Канади на експорт і залізна руда півострова Лабрадор у металургійні центри США на Великих озерах. Багато робиться для того, щоб продовжити сезон навігації, бо річка Святого Лаврентія вкривається кригою на 4-5 місяців.
На Великих озерах, берегах річки і затоки Святого Лаврентія багато портів, серед них є і спеціалізовані на відправленні залізної руди (Сет-Іль), зерна (Тандер-Бей) тощо. Найбільшими морськими портами є Ванкувер і Монреаль. Серед центрів повітряних сполучень виділяються передусім Торонто, Монреаль і Ванкувер.
Специфічною проблемою Канади є зв'язки з необжитими районами. Крім Аляскинського шосе, яке в роки другої світової війни сполучило «суміжні штати» США з Аляскою через Канаду, побудовані шосе «Маккензі» і ще тисячі кілометрів доріг за програмою «Дороги до ресурсів». Навіть у маленьких поселеннях «Коридора Середньої Канади» функціонують аеропорти. Взимку широко використовується аеросанний транспорт (снігоходи).

Зовнішня торгівля Канади

Канада експортує понад 28% свого ВНП. Більш як 2/3 її експорту та імпорту припадає на США. Автомобілі та їх частини й різна машинобудівна продукція ввозиться і вивозиться в обох напрямках – із США в Канаду і з Канади в США. Решту вивозу Канади становить продукція її експортних галузей (нафта, природний газ, руди металів і самі метали, алюміній, деревина, целюлоза, газетний папір, риба), найбільшим ринком для якої є США. Канадський імпорт також включає електроніку, наукові інструменти, хімікати, фрукти й овочі. Канада веде широку торгівлю також з Японією, Великобританією та Німеччиною. Канадське вугілля експортується в Японію, зерно – в Японію, Китай, країни СНД. В 1995 р. частка Канади в зовнішньому товарообігу України дорівнювала 0,7%.