Країни Централної Америки і Вест-Індії

Центральна Америка і Вест-Індія

В колоніальні часи Центральна Америка, крім Белізу, належала Іспанії, острови Вест-Індії захоплювали, крім іспанців, також англійці, французи, голландці, а згодом і США. Зараз на материку 7, а на островах 17 самостійних держав. Сім острівних територій залишаються асоційованими з колишніми метрополіями – Великобританією, Францією, Нідерландами і США. На материку населення є нащадками індіанців та іспанців, на островах сильний негроїдний елемент. Середня густота населення, особливо на островах, є найвищою в Латинській Америці.
На материку в рельєфі переважають гори. Вест-Індія – архіпелаг переважно вулканічного походження. Район потерпає від виверження вулканів, землетрусів і тропічних ураганів. Головне заняття населення – екстенсивне споживче сільське господарство. На експорт (в латифундіях та на плантаціях) вирощують цукрову тростину, банани, каву. Виникненню масового виробництва на експорт сприяли природне середовище (стик вологого тропічного лісу і савани), розчленованість суходолу і зручність транспортних підходів, наявність дешевої робочої сили і ринків збуту. Особливу роль відіграла поява в XX ст. величезного ринку США. Так, з'явилися «бананові республіки» (Коста-Рика, Гондурас, Панама, Гватемала) і «американська цукорниця» – Куба. Куба і зараз залишається найбільшим у світі експортером як тростинного цукру, так і цукру взагалі. Традиційними експортними товарами є гаванські сигари та ямайський ром.
Друга половина XX ст. ознаменувалася новими напрямами економічної діяльності в острівній частині. За обсягом доходів друге місце після сільського господарства зайняв туризм. Понад 8 млн. іноземців відвідують Вест-Індію щорічно. Їх приваблює теплий сонячний клімат, піщані пляжі і тропічні ландшафти. Починаючи з 50-х років авіатранспорт надав можливість легко дістатися островів не тільки із США, а й із Західної Європи. Розширилася система морських круїзів. Важливу роль знову ж таки відіграла близькість клієнтури США.
Тринідад став експортером нафти, Ямайка – бокситів і глинозему, Куба – нікелю, Аруба і Кюрасао – нафтопродуктів з венесуельської нафти. Острови багатші від центральноамериканських країн, серед них особливо виділились Нідерландські Антіли, французькі Мартініка і Гваделупа, американське Пуерто-Ріко, а також Багами і Барбадос.