Андські країни - Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу і Болівія

Андські країни

В цю групу входять Венесуела, Колумбія, Еквадор, Перу і Болівія. Спільним, що їх об'єднує, є Анди з їх висотною поясністю. Високі гірські хребти, внутрішні басейни і плато – характерні елементи ландшафту. На заході та півночі їх оперізує Тихий океан і Карибське море (винятком є Болівія, узбережжя якої в 1880 р. захопила Чилі). На сході внутрішні райони зайняті сельвою – екваторіальним лісом Амазонії. Сельва практично безлюдна.
Внутрішні Анди і вузькі прибережні смуги – головні осередки доколумбових цивілізацій у Південній Америці. Напередодні іспанських завоювань тут знаходилась імперія інків. Середня густота населення в регіоні невелика, але в землеробських зонах внутрішніх басейнів і плато та на окремих ділянках узбережжя вона досягає 500 чоловік на 1 км кв. Тут же розташовані вісім «міст-мільйонерів» і серед них Каракас (понад 10 млн. жителів), Богота і Ліма (в кожному понад 5 млн).
За рівнем розвитку Андська група стоїть значно нижче від середньорегіональних показників. Головними в господарстві є екстенсивне землеробство і тваринництво та гірничовидобувний промисел. На експорт вирощують каву, какао, банани. Як експортер кави Колумбія суперничає з Бразилією. Еквадор став найбільшим експортером бананів.
Продуктом нелегального експорту Колумбії є наркотики, які одержують з листя кущів вічнозеленої рослини – коки.
В надрах усіх країн Андської групи є поклади нафти, але світове значення вони мають лише у Венесуелі. Венесуельська нафтовидобувна промисловість почала розвиватися майже одночасно з мексиканською і продовжує займати важливе місце в світі. В Перу видобувають на експорт свинець, цинк, срібло. Знамениті копальні Потосі в Болівії у XVII і XVIII ст. давали 1/2 світового видобутку срібла. В XIX і XX ст. Болівія була великим експортером олова.