Масляк П. О., Шищенко П. Г.

Топоніміка України. Висновки

Висновки

Галузь знань, що вивчає географічні назви – їх походження, значення, зміни в написанні, вимову, називається топонімікою. В географічних назвах знайшли своє відображення природні умови і ресурси, історичні події, розвиток і розміщення господарства в минулому і сучасному, імена і прізвища людей, радощі й печалі народу, міграційні процеси тощо. Природа України вражає своїм розмаїттям, що відображено в географічних назвах: рельєфу – Поділ, Глибоке, Плоске, Рівчак, Оболонь; районів, де є корисні копалини – Вапнярка, Кристалічне, Срібне, Золоте, Білопілля, Кам'янка; водних об'єктів – Ставище, Озірна, Потік, Болотня, Запрудка; рослинності – Яблунівка, Калинівка, Вербова, Березна, Троянда, Тернівка, Липова Долина; тварин – Лебедин, Тур'ї Ремети, Горностайпіль, Бобровиця, Гусятин.
В Україні поширені назви, що відображають розвиток і розміщення виробництва у минулому. Для північної частини – це обробка дерева і виробництво паперу (Тартаки і Папірні), поташу, дьогтю, смоли (Нова Буда, Буда-Варовичі). На виробництво заліза вказують поширені в Україні Рудні, Руда, Підруда; скла – Гутка, Гута-Межигірська, Гутниця тощо. На виробництво пива – Бровари, на розвиток бджільництва – Бортничі, вирощування тютюну – Тютюнниці, виробництво бочок і діжок – Бондарні і т. ін.
Багато назв вказують на вигідне географічне положення місцевості, перетин важливих шляхів. Це – Броди, Мости, Хрещатик, Нижні Ворота, Перевіз, Міжгір'я тощо. У географічних назвах України знайшли своє відображення радощі і печалі народу. Це – Щастя Луганської, Гуляйполе Запорізької, Мила Київської, Веселі Терни Дніпропетровської областей, Козацькі Могили на межі Волинської і Рівненської областей, могили «Сім братів» та село Бране Поле на Київщині. Трапляються назви, тлумачення яких не зовсім відповідає дійсності. Це, наприклад, річки Вовча та Шайтанка. Є назви, які принесені іноземними загарбниками, трансформувалися і прижилися в Україні. Це – Гострий пляц (Аустер-пляц) або Гарбузова гора (Габсбургова гора).
Багато географічних назв виникло у зв'язку з переселенням людей. Так, східна і західна частини України мають багато спільних топонімів: Великий і Малий Самбір на Сумщині і Старий Самбір на Львівщині.
Українські імена і прізвища також знайшли своє відображення в топонімах. Це насамперед Київ і Львів, а також численні Макіївки, Андріївки, Олександрівки, Христинівки, Варварівки, Софіївки тощо. Трапляються українські назви і на картах Румунії, Угорщини, Росії.

Для поглиблення знань з окремих питань цього розділу радимо ознайомитися з такими виданнями:
1. Коваль А. П. Слово про слово. – К.: Рад. школа, 1986.
2. Мурзаев Э. М. География в названиях. – М.: Наука, 1982.
3. Поспелов Е. М. Туристу о географических названиях. – М.: Политиздат, 1988.
4. Суперанская А. В. Что такое топонимика. – М.: Наука, 1985.
5. Чак Є. Д. Мандрівка в Країну слова. – К.: Веселка, 1986.