Загальна характеристика народного господарства України
Розділ VI. Господарство України
Під час вивчення цього розділу ви ознайомитеся:
із загальною характеристикою народного господарства, історією формування народногосподарського комплексу;
з причинами економічної кризи в Україні і шляхами її подолання;
з географією промисловості: паливно-енергетичним комплексом, чорною і кольоровою металургією, хімічною, деревообробною і целюлозно-паперовою промисловістю, лісовим господарством, промисловістю будівельних матеріалів, скляною та фарфоро-фаянсовою промисловістю, медичною і мікробіологічною галузями;
з агропромисловим комплексом (АПК): рослинництвом і тваринництвом та галузями переробки їх продукції; з транспортним комплексом: залізничним, автомобільним, водним (річковий та морський), повітряним, трубопровідним видами транспорту, перспективами розвитку і територіальної організації транспортної мережі.
Загальна характеристика народного господарства
Україна – індустріально-аграрна держава Східної Європи. Її народне господарство (економіка) – це сукупність територіально взаємозв'язаних галузей матеріального виробництва і невиробничої сфери.
Матеріальне виробництво – це заводи, фабрики, шахти, ферми, колективні господарства тощо. До невиробничої сфери належать школи, лікарні, театри, спорткомплекси і т. ін. До виробничої сфери крім промисловості і сільського господарства належать транспорт і зв'язок. У галузях матеріального виробництва зайнято близько 3А всього працюючого в народному господарстві України населення. Частка зайнятих у цій сфері постійно знижується.
Між виробничою і невиробничою сферами існують досить значні відмінності, що залежать від структури народного господарства, спеціалізації окремих областей і територій на певному виді господарської діяльності.
Розрізняють галузеву і територіальну структури народного господарства.
Галузева структура господарства – це склад, співвідношення і зв'язки між окремими галузями країни (поділ її господарства на окремі галузі).
Територіальна структура господарства – це склад і співвідношення виробництв, особливості їх розміщення в різних частинах країни і зв'язки між ними.
Досі господарство в Україні розвивалося за рахунок збільшення додаткових ресурсів (збільшення часу роботи, посівних площ, зростання кількості працюючих). Такий розвиток називається екстенсивним.
Інтенсивне ведення господарства передбачає розширення виробництва на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, автоматизації виробництва, використання новітніх технологічних процесів, передових методів організації праці тощо.
Деякі галузі народного господарства України відрізняються значною часткою валового суспільного продукту, тобто сумою матеріальних благ, вироблених за рік суспільством країни (табл. 4). Провідною і найважливішою галуззю виробничої сфери України є промисловість. Вона складається з окремих галузей: паливна промисловість, електротранспортна, чорна і кольорова металургія, хімічна промисловість, лісовиробничий комплекс та ін. Галузь промисловості – це сукупність підприємств, що виділяються на основі єдності економічного призначення їх продукції, однорідності сировини і матеріалів, що споживаються, спільності технологічних процесів, своєрідності професійного складу кадрів тощо.
Таблиця 4. Частка валового суспільного продукту за галузями матеріального виробництва, %
Промисловість поділяється на важку, що виробляє засоби виробництва (група «А»), легку й харчову, що виготовляє предмети споживання (група «Б»). Підприємства групи «А» виробляють і предмети споживання (наприклад, легкові автомобілі, складне побутове обладнання), а фабрики легкої промисловості виготовляють продукцію виробничого призначення (наприклад, технічні тканини тощо).
Дедалі більшу роль в Україні відіграють галузі невиробничої сфери. Особливого значення набувають наука як безпосередній рушій науково-технічного прогресу в усіх галузях народного господарства і освіта. Значні перспективи мають такі ланки виробничої сфери, як АПК, будівництво, транспорт і зв'язок.
Поміркуйте, як пов'язані між собою промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт і зв'язок.
Передумовами розвитку і розміщення народного господарства України є природні і трудові ресурси. Важливе значення мають запаси кам'яного і бурого вугілля, залізної, марганцевої, титанової і ртутної руд, сірки, калійної і кухонної солі, каолінів, цементної сировини, флюсових вапняків тощо. Україна має значні запаси практично всіх відомих на сьогодні видів природної промислової сировини. Останнім часом розвідані великі поклади золота, платини, алмазів, бурштину (янтарь), алюмінієвої сировини, нафти і природного газу тощо. Значним природним багатством України є її родючі ґрунти. Перспективним вважається розвиток курортного і туристичного господарства на основі унікальних природно-кліматичних ресурсів, мінеральних вод, історичних і природних пам'яток тощо.
◄ Топоніміка України. Висновки
Зміст підручника "Масляк П. О., Шищенко П. Г. Географія України 8-9 клас"