Металургійний комплекс України. Чорна металургія України

Металургійний комплекс

Металургійний комплекс забезпечує металом машинобудування та інші галузі народного господарства країни. Він складається з чорної і кольорової металургії, що об'єднує основні й допоміжні виробництва – від добування сировини і палива та одержання допоміжних матеріалів (наприклад, флюси) до випуску прокату й металевих виробів (мал. 70).

Мал. 70. Чорна і кольорова металургія

Основним виробництвом є випуск готового металу, допоміжним – виробництво сплавів. У чорній металургії – феросплавів (сплав чавуну, наприклад, з марганцем або хромом), переробка вторинної сировини (переробна металургія працює на металобрухті) та прокат чорних і кольорових металів.
Розвиткові металургійного комплексу в Україні сприяли такі чинники: а) близькість розміщення родовищ залізної і марганцевої руд до родовищ коксівного вугілля, вапняків, формувальних пісків і вогнетривів (знайдіть ці родовища на карті і визначте відстань між ними); б) густа мережа шляхів сполучення між родовищами (визначте найважливіші з них на карті); в) розвиток металомісткого машинобудування (знайдіть на карті найбільші центри важкого машинобудування); г) велика кількість металобрухту; д) висококваліфіковані кадри.

Чорна металургія

Чорна металургія – складна галузь. До неї належать виробництва, різні за організацією і технологією (мал. 71). Це ніби велетенське дерево, могутня коренева система якого перебуває в землі, а гігантська крона спрямована в небо. Видобування і збагачення залізної руди, спікання її в агломерат (спечена в грудки руда) або обкатиші, виплавка чавуну, сталі, виробництво прокату (металеві листи, стрічки, рейки, труби) – це коріння та стовбур дерева, виробництво феросплавів, виплавка електросталі, прокату та порошкова металургія – це крона, коксохімія, виробництво вогнетривких матеріалів, електродів, будівельних матеріалів тощо – листочки цього дерева.
Чорна металургія України за сучасної технології і відсталого, спрацьованого обладнання – дуже матеріаломістка галузь, яка споживає близько 30% палива, майже 20% електроенергії та води, які використовуються в господарстві країни.
У родовищах, що розробляються, багаті залізні руди вже вироблено. Води ж, особливо в районах виробництва металу, не вистачає.
Для виплавки 1 т чавуну треба до 3 т залізної руди, до 1,1 т коксу, 0,5 т вапняку, 10-20 т води, марганцева руда, флюсові матеріали та ін.
Основну частку залізної руди в Україні дає Криворізький басейн (близько 90%). Це найбільший район видобутку залізної руди у світі. Звідси руда надходить на металургійні заводи не тільки України, а й європейської частини Росії, а також до Польщі, Німеччини, Угорщини, Словаччини. Видобуток ведеться переважно відкритим (кар'єрний) способом, але часто – з дуже великої глибини. Так, на шахті «Гігант-Глибока» руду видобувають з глибини 1200-1500 м. (Поміркуйте, яких додаткових витрат потребує шахтний спосіб видобутку залізної руди порівняно з відкритим – кар'єрним.)

Мал. 71. Комплекс виробництв чорної металургії

Крім економічних витрат видобування залізної руди породжує значні екологічні проблеми. Під час шахтного способу видобування просідає земля, під час кар'єрного – знижується рівень ґрунтових вод; у навколишній місцевості зникає вода з криниць. Із сільськогосподарського обігу вилучаються тисячі гектарів родючих земель. їх відновлення дороге і недостатньо ефективне. З кар'єрів під час підривання тисячі тонн пилу залізної руди піднімаються в повітря й розносяться на десятки кілометрів, вкриваючи поверхню Землі.
Для поліпшення якості металу потрібен марганець. Під час виплавляння чавуну він «зв'язує» сірку й виводить її в шлак, запобігає окисленню заліза. Марганець надає міцності сталі, тобто легує її.
Чорна металургія використовує близько 95% всього марганцю, що видобувається в країні. Вміст марганцю в руді менший, ніж заліза в залізній руді. На гірничозбагачувальних комбінатах (ГЗК) вміст металу в марганцевій руді доводять до 50-60%. Найбільшим є Таврійський ГЗК в Запорізькій області.
Для виплавлення чорних металів крім залізної і марганцевої руд необхідне паливо. Великі коксохімічні підприємства розміщено в Донбасі (де є сировина і споживач) і в Придніпров'ї (споживач). Видобуток коксівного вугілля ведеться переважно в Донецькій області. Тут зосереджено основне виробництво коксу в країні.
Головні центри коксохімії Донбасу – Макіївка, Горлівка, Стаханов, Алчевськ, Маріуполь, Придніпров'я – Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг.
До металургійного комплексу України входить і видобуток нерудної сировини – флюсів і вогнетривких глин. Флюси (вапняк, глинозем, кварц тощо) використовують у чорній металургії, додаючи до руди, щоб одержати шлаки з певними фізичними і хімічними властивостями. Флюсові вапняки і доломіти у значних кількостях знаходяться в Докучаєвському, Первомайському, Новотроїцькому (Донецька область) родовищах та родовищах Дніпропетровської області (поблизу Кривого Рога).
З каоліну, діаспору, доломіту виробляють вогнетривкі матеріали. Вони витримують температури понад 1580°С. Каоліни і доломіти видобувають у Донбасі, Придніпров'ї та Криму.
Найбільші родовища вогнетривів – Часовоярське, Новорайське та Веселинівське.
Чорна металургія представлена здебільшого великими підприємствами – комбінатами, для яких характерний повний виробничий цикл: виплавка чавуну, сталі, виробництво прокату тощо (мал. 72). Найбільші комбінати знаходяться в Кривому Розі, Запоріжжі, Дніпропетровську (Придніпров'я), Макіївці, Єнакієвому, Алчевську (Донбас), Маріуполі (Приазов'я). Ці міста є металургійними центрами, в яких знаходиться одне або кілька металургійних підприємств, що визначають їх виробничу спеціалізацію.

Мал. 72. Металургійний комбінат

Сукупність металургійних центрів та вузлів, що тяжіють один до одного, утворює металургійний район, який охоплює територію однієї або кількох областей і формує територіально-виробничий комплекс із спеціалізацією на виробництві металургійної продукції.
В Україні можна виділити три райони чорної металургії: Придніпров'я, Донбас і Приазов'я. В їх межах формуються окремі вузли і центри.