Хід Другої світової війни у 1941-1942 роках. Напад Німеччини на СРСР
§46. Хід Другої світової війни у 1941-1942 роках
Напад Німеччини на СРСР
22 червня 1941 р. о 3 год. 30 хв. німецька армія розпочала наступ вздовж усього радянського кордону від Балтійського до Чорного морів. Майже 5,5 млн. чол. було задіяно у цій військовій операції. Через дві години німецький посол у Москві Шуленбург від імені Німеччини оголосив війну СРСР.
Для Сталіна напад не повинен був стати несподіванкою. Точна дата нападу була відома йому ще 30 квітня. У дипломатичних колах Москви говорили про неминучість радянсько-німецької війни. Російський розвідник Ріхард Зорге 5 березня 1941 р. надіслав фотокопії таємних телеграм Ріббентропа німецькому послу в Токіо, в яких йшлося про напад на СРСР, запланований на другу половину червня 1941 р. 15 травня Зорге назвав точну дату, а 19 травня повідомив про зосередження німецьких дивізій на кордоні з СРСР. Але радянське командування віддало наказ про приведення у бойову готовність сухопутних та військово-повітряних сил лише за три години до початку бойових дій.
Щоправда, радянська агентура доповідала й про інші можливі дати нападу Німеччини. Гітлер до того ж навмисне поширював дезінформацію про свої плани щодо СРСР.
Усі повідомлення про підготовку гітлерівської Німеччини до війни проти СРСР Сталін розцінював як провокаційні. Він вважав, що Німеччина не наважиться порушити договір про ненапад так швидко. Водночас керівництво наркомату оборони і генерального штабу СРСР затягувало належне зміцнення західних кордонів, військові округи не були приведені в бойову готовність. 14 червня 1941 p. TAPC повідомив, що чутки про наближення війни не відповідають дійсності, оскільки не лише СРСР, а й Німеччина неухильно виконує умови пакту про ненапад. Не виключено, що кремлівський диктатор також готувався до «визвольного походу в Європу», тому не особливо дбав про оборону власної держави, а мріяв про стрімкий розгром сусідніх країн. Проте це лише гіпотеза.
Червона армія нараховувала понад 5 млн. чол. За перші тижні війни її чисельність зросла ще на 3,5 млн. чол. Але оскільки офіцерський корпус напередодні війни був підданий масовим репресіям, то не вистачало командного складу. Молоді командири не мали необхідних знань і досвіду для ведення війни. Не була завершена й організаційна перебудова та переозброєння новою технікою. Величезна кількість бойових літаків у перші дні війни була знищена ще на аеродромах, так і не зробивши жодного бойового вильоту.
40 дивізій Радянський Союз змушений був тримати на східному кордоні, де стояла мільйонна Квантунська армія Японії.
Офіційно всю повноту влади в країні взяв на себе Державний комітет оборони, створений 30 червня 1941 p., а фактично його керівник Й. Сталін.
Почалася евакуація промислових підприємств. Із західних районів країни на Урал, в Сибір, Поволжя, Казахстан було перевезено 1523 підприємства, внаслідок чого вдвічі знизився рівень промислового виробництва.
Разом з Німеччиною війну Радянському Союзу оголосили Італія, Румунія, Угорщина, Фінляндія, Словаччина. Генерал Франко послав на радянсько-німецький фронт так звану «блакитну дивізію». Уряд Петена, розірвавши дипломатичні відносини з СРСР, надіслав «Легіон французьких добровольців». Активну допомогу німцям надавала Болгарія. Японія, Туреччина і Португалія вичікували. Із 190 дивізій, які перейшли кордон СРСР, 37 були не німецькими. На Східний фронт Гітлер кинув 3410 танків, 4940 літаків, понад 50 тис. гармат і мінометів.
За «планом Барбаросса», схваленим 1 грудня 1940 p., війна проти СРСР мала стати «блискавичною». Три групи німецьких військ – «Північ», «Центр» і «Південь» – повинні були, використовуючи глибокі рейди танкових частин, швидко просунутися в глиб СРСР до Москви, Ленінграда, Києва і вийти на лінію Архангельськ-Астрахань. Східні території Радянського Союзу мала завоювати Японія. Румунія мала отримати Одесу, Молдавію і землі на захід від Дністра, Фінляндія – Ленінградську область і Східну Карелію, Угорщина – райони Західної України.
Німецькі війська, оволодівши стратегічною ініціативою по всьому фронту, почали швидко просуватися в глиб СРСР. За три тижні вони окупували Латвію, Литву, Білорусію, значну частину України та Молдавії, просунувшись на 300-600 км. Німці взяли Київ, Смоленськ, Одесу, підійшли до Ленінграда й Москви. Червона армія в тяжких оборонних боях зазнала великих втрат у живій силі, бойовій техніці та озброєнні, війська масово потрапляли в полон.
◄ Бойові дії на Балканах на початку Другої світової війни
Зміст підручника "Рожик М.Є. та ін. Всесвітня історія 10 клас. Новітні часи: 1914-1945"