Принцип раціонального поєднання колективних та індивідуальних форм і способів навчальної роботи

10.4. Система сучасних дидактичних принципів

Принципи навчання, що стосуються діяльності суб'єктів викладання (вчителів) та їхньої методики

Принцип раціонального поєднання колективних та індивідуальних форм і способів навчальної роботи. Г. О. Балл вважає індивідуалізацію важливим аспектом стратегії педагогічної діяльності, розбудови освіти: «Йдеться про індивідуалізацію, причому не просто як один з аспектів навчально-виховного процесу, а як про принцип, поза яким узагалі не можна говорити про вільний розвиток особистості. Тут мається на увазі: по-перше, намагання якнайповніше врахувати не тільки наявні надбання учня, а й напрям його розвитку, перспективу, його «потенційне Я»; по-друге, повага до кожного учня (навіть такого, який ще не виявив себе нічим позитивним) – повага, коли з ним як з партнером, суб'єктом, особистістю рахуються, конкретизуючи цілі навчання і визначаючи способи їх досягнення».

Смисл цього принципу полягає в тому, що педагог відповідно до колективного характеру навчального процесу, враховуючи індивідуально-психічні особливості суб'єктів учіння, може і повинен застосовувати різноманітні методи й форми навчальної діяльності під час проведення як планових навчальних заходів, так і позапланових.

Упроваджуючи вимоги цього принципу в процес викладання, педагог повинен мати на увазі труднощі, з якими він стикатиметься у своїй діяльності, зокрема:

– процесуальний бік навчання передбачає переважно колективну форму навчально-пізнавальної діяльності, яка не завжди враховує індивідуально-психічні нахили, здібності й зацікавлення учнів;

– у школі навчаються учні з різним рівнем інтелектуальних і фізичних здібностей, різною мотивацією до учіння.

Знання педагогами суперечностей цього принципу сприяє об'єктивному й оптимальному їх розв'язанню. Класичні приклади вмілого використання такої методики – молодіжний колектив у А. С. Макаренка, учнівський колектив В. О. Сухомлинського та різні варіанти педагогіки співробітництва сучасних педагогів-новаторів.

Основні положення цього принципу:

1. організація колективної навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням особливостей психології учнівського колективу і психіки учня відповідно до вимог психологічної та педагогічної наук;
2. диференціація змістового компонента дидактичного процесу;
3. всебічне знання індивідуально-психічних особливостей учнів та їх урахування під час організації як колективної, так й індивідуальної навчально-пізнавальної діяльності;
4. оптимальне поєднання колективних та індивідуальних форм і методів навчально-пізнавальної роботи суб'єктів учіння;
5. широке застосування індивідуалізації навчання;
6. надання переваги активним методам навчання;
7. широке використання прийомів взаємонавчання, взаємодопомоги учнів, надання допомоги відмінниками тим, хто відстає;
8. знання різноманітних проявів соціально-психологічних явищ під час здійснення навчального процесу й уміле керування ними в дидактичних інтересах;
9. педагогічний аналіз результатів навчання з наступним коригуванням тощо.

Деякі автори цей принцип визначають як принцип диференціації навчального процесу.